Про визнання материнства (батьківства) за рішенням суду

3.7т

Закріплені в статтях 49 та 50 СК України права на батьківство та/або материнство можуть бути визнані за рішенням суду у порядку визначеному статтями 128 та 131 СК України.

Далі пропоную ознайомитися з текстом обох статей та коротким роз’ясненням їх положень.

Стаття 128. Визнання батьківства за рішенням суду

1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу,

батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження

дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

3. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном,

піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у

Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Стаття 128 СК встановлює необхідну умову для визнання батьківства у судовому порядку: батьки дитини не повинні перебувати у зареєстрованому шлюбі між собою

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Закон встановлює вичерпний перелік осіб, які можуть звертатися до суду з позовами про визнання батьківства. Звернутися до суду з позовом про визнання батьківства може й сама дитина, яка досягла повноліття. У цьому випадку подібне право повинне надаватися неповнолітнім особам, які набули повної дієздатності до повноліття за правилами ст. 35 ЦК України. У справах про визнання батьківства позови вищеозначених осіб приймаються до судового розгляду за наявності однієї з встановлених законом умов: а) дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК); б) у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК); в) батьки дитини невідомі, і запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК). Для вимог про визнання батьківства строк давності не встановлено, тому такий позов може бути заявлений у будь-який момент після народження дитини

Стаття 131. Визнання материнства за рішенням суду

1. Особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.

За аналогією зі ст. 128 СК заяву про визнання материнства може подати не лише особа, яка вважає себе матір'ю дитини, а й опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття. Справи про визнання материнства розглядаються у позовному порядку. Відповідачем у даних справах є дитина як можливий суб'єкт майбутніх сімейних правовідносин з особою, яка вважає себе її матір'ю. Жінка, яка записана матір'ю дитини, виступає у справі як законний представник неповнолітнього відповідача. Якщо ж позов подається опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття, то відповідачем визнається особа, яку позивачі вимагають визнати матір'ю дитини. У разі визнання материнства до актового запису про народження вносяться відповідні зміни: матір'ю записується жінка, материнство якої визнане судом, прізвище дитини змінюється за прізвищем цієї жінки, а також на її вимогу може бути змінене ім'я та по батькові дитини. При цьому слід зауважити, що, хоча для визнання материнства заперечення дитини правового значення не мають, при зміні імені дитини необхідно отримати її згоду за аналогією з правилами ст. 231 СК.

Загальні висновки та ряд пропозицій

Оскільки статті 128 та 131 пов’язані між собою,доцільно б було б щоб нумерація статей була послідовною. Наприклад : перша мала порядковий номер 128, а друга 129. Виходячи зі змісту частини першої статті 131 вбачаю за доцільне продублювати її положення для статті 128 забезпечивши рівність прав жінок та чоловіків, за наявності однакових юридичних умов, тобто положення частини другої статті 135 СК. Відсутність заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК не вважаю визначати обов’язковою умовою для подачі позову про визнання батьківства.

Пропоную викласти статтю 128 в такій редакції.

Стаття 128. Визнання батьківства за рішенням суду

1. Особа, яка вважає себе батьком дитини, може подати до суду заяву про визнання свого батьківства, якщо запис про батька дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.

2.Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном,

піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, самою дитиною, яка досягла повноліття, особою, яка вважає себе батьком дитини, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Або виключивши статті 128 та 131, доповнити статтею 128-1 такого змісту.

Стаття 128-1. Визнання материнства (батьківства) за рішенням суду

1. Особа, яка вважає себе матір'ю(батьком) дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства (батьківства), якщо запис про матір(батька) дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.

2.Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном,

піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, самою дитиною, яка досягла повноліття, особою, яка вважає себе батьком дитини, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Позов про визнання материнства може бути пред'явлений батьком опікуном,піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, самою дитиною, яка досягла повноліття,особою, яка вважає себе матір’ю дитини, якщо запис про матір дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Особисто я віддаю перевагу варіанту зі статтею 128-1

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель" на Facebook, следите за обновлениями!

Место:

Наши блоги

Последние новости

Загрузка...