Примите участие
в розыгрыше
планшета на Android Участвовать
Приз
ГлавнаяБлоги

/Жизнь

В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Мир в Україні понад усе

582

<p>&lt;p&gt;Нещодавно у стінах Верховної Ради України відбувся &quot;круглий стіл&quot; на тему &quot;Мир в Україні понад усе&quot;. Був запрошений індійський гість миротворець Шрі Шрі Раві Шанкар, який ділився думкою про те як досягти миру в Україні. Передусім, не всім учасникам заходу було зрозуміло, як усе-таки миритися з тими хто нас вбиває. Хоча, зрозуміло, що шляхи вирішення проблеми потрібно шукати.

Те що в Україні має бути мир понад усе зрозуміло. Нашій країні, українській нації, майже всю свою історію довелося воювати і відстоювати своє право на свободу. Бо тільки у вільній країні можна відчути що таке мир по справжньому. На жаль, миру просто так не буває. Мир відбувається у результаті певних перемог, переговорів, консультацій, компромісів та домовленостей.

Що стосується України, то у нас існує два виходи з ситуації у яку ми потрапили в результаті збройної агресії і окупації частини нашої території Росією. Мирний і воєнний.

Оскільки, ми говоримо про мир, тоді слід говорити про вирішення проблеми мирними засобами. В Україні є хороший досвід вирішення мирним шляхом агресивних намірів Кремля. Москва постійно намагалася відібрати у нас Крим. Одна із спроб була у 1992 році. Тоді теж усе починалося з провокацій російських військових, зокрема в Севастополі. Крим тоді став зоною близькою до воєнних дій. Головним аргументом Кремля було, що в Криму не проживають українці і тому Крим має стати російським.

Українські патріотичні організації, зокрема Народний Рух України вирішують надіслати до Криму групу добровольців з підготовки і проведення Всекримського Конгресу Українців. Гасло Конгресу було: &quot;Україна на шляху до Європейської єдності згідно основного міжнародного принципу непорушності кордонів&quot;. Мета заходу була довести Росії і світу, що українці в Криму присутні, і те, що українці в Криму зрусифіковані не відповідає дійсності.

У результаті дій українських патріотичних організацій, українській владі, на той час, вдалося виграти час, ввести армійські підрозділи, зокрема підрозділи Національної гвардії. Шукали компроміс, йшлося про те, що півострів Крим мав бути поділений на половину, північна частина мала залишатися українською, південна ставала російською. Але компроміс було знайдено в перейменуванні Кримської області на Автономну республіку Крим (АРК).

Можна довго говорити наскільки це добре чи погано, але обійшлося без війни і великих жертв. А найголовніше Крим залишався українським. Вважаю, що і сьогодні Крим можна повернути саме працюючи з місцевими жителями. Повірте, знаю про що кажу. Звісно, готуючи армійські підрозділи на заміну окупантам.

На жаль, формула, - хочеш миру готуйся до війни, актуальна і сьогодні. Навряд чи ми зможемо припинити мирно і спокійно війну на Донбасі, це можливо лише при наявності сучасної, міцної, боєздатної Української армії.

Зрозуміло, що повернути у статус-кво одразу не вдасться, потрібно буде шукати компроміси не тільки у Мінську. Міжнародна спільнота має нам не тільки співчувати і бути стурбованою, а допомогти побороти корупцію і утвердити демократичні правила гри без олігархів і крадіїв. Тоді, коли в Україні буде порядок, не потрібно буде говорити і ламати списи про вибори на окупованих територіях. Прийнявши нову Конституцію, питання вирішиться автоматично. Хоча, це лише моя аналітика і прогноз. Усе не так просто, інколи амбіції сильніші за розум.

У будь якому разі мир і мирне вирішення проблем в Україні залежить виключно від нас українців. Від того як ми навчимося мирно розв’язувати складні проблеми. Зрозуміло, потрібний і міжнародний досвід і допомога, як кажуть, - вчитися потрібно на чужих помилках.

Не потрібно забувати, що в часи радянської імперії боротьба за незалежність України продовжувалася мирним шляхом, шляхом непокори. Багато чого нас можуть навчити колишні політв’язні московських таборів: Микола Горбаль, Богдан Горинь, Василь Овсієнко, Мустафа Джемільов та інші. Потрібно лише до них прислухатися.

Згадаймо пропоновані ними два варіанти зміни комуністичної влади в Україні. Перший варіант пропонував Михайло Горинь, це коли в існуючу владу комуністів потрібно було делегувати своїх підготовлених патріотичних представників. Друга ідея була В’ячеслава Чорновола, - перемогти комуністів на виборах патріотичною більшістю.

І перша і друга ідея була правильна, але, на жаль, не всім зрозуміла в Україні, і не всі її сприйняли за потрібне.

Тож вчимося мирних ініціатив в інших народів, але й, не забуваймо своїх.&lt;/p&gt;</p>

Место
0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги