Про державну допомогу

3.6т

02.08.17. набирає чинності ЗУ "Про державну допомогу суб’єктам господарювання"прийнятий ще 01.07.2014.

24.07.17. я опублікував статтю під назвою "Про суб’єктів господарювання". В ній я посилався виключно на положення Господарського кодексу України.

1.ЗУ "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" зазначає що терміни "суб’єкт господарювання", "товар", "економічна конкуренція (конкуренція)", "органи влади", "органи адміністративно-господарського управління та контролю" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про захист економічної конкуренції". З чого я роблю висновок, що положення Господарського кодексу не містять визначення "суб’єкт господарювання". Тобто, положення статті 55 ГК не можна замінити наступним текстом : "Суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль

над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання." ?

2.Керуючись статтею 26 ГК тепер "Обмеження конкуренції" матиме назву "Державна допомога суб’єктам господарювання"

3. Державна допомога суб’єктам господарювання - підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.

Формулювання "підтримка у будь-якій формі" конкретизоване в статті 4 Закону.

Насправді ж форм 9. Ось вичерпний перелік:

1) надання субсидій та грантів;

2) надання дотацій;

3) надання податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів;

4) списання боргів, включно із заборгованістю за надані державні послуги, списання штрафних санкцій, компенсація збитків суб’єктам господарювання;

5) надання гарантій, кредитів на пільгових умовах, обслуговування кредитів за пільговими тарифами;

6) зменшення фінансових зобов’язань суб’єктів господарювання перед фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

7) надання, прямо чи опосередковано, суб’єктам господарювання товарів чи послуг за цінами нижче ринкових або придбання товарів чи послуг суб’єктів господарювання за цінами, вище ринкових;

8) продаж державного майна за цінами, нижче ринкових;

9) збільшення державної частки в статутному капіталі суб’єктів господарювання або збільшення вартості державної частки на умовах, неприйнятних для приватних інвесторів.

4. Дія цього Закону не поширюється на підтримку у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства. Дія цього Закону не поширюється на підтримку господарської діяльності, пов’язаної з інвестуванням в об’єкти інфраструктури із застосуванням процедур державних закупівель. Дія цього Закону не поширюється на підтримку господарської діяльності, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг.

Перелік послуг, що становлять загальний економічний інтерес, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такого переліку КМУ ще не встановив.

5. Державна допомога суб’єктам господарювання - підтримка, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності. За визначенням це те що нищить економічну конкуренцію. То навіщо вона потрібна?

6. Державна допомога є двох видів. Допустима і та,що може бути визнана допустимою. Державна допомога є допустимою, якщо надається з метою забезпечення споживачів соціально важливими товарами, за умови, що така допомога не є дискримінаційною стосовно місця походження товарів або з метою відшкодування шкоди особам, постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру. Державна допомога може бути визнана допустимою, якщо вона надається для таких чотирьох цілей:

1) сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, рівень життя в яких є низьким або рівень безробіття є високим;

2) виконання загальнодержавних програм розвитку або розв’язання соціальних та економічних проблем загальнонаціонального характеру;

3) сприяння окремим видам господарської діяльності або суб’єктам господарювання в окремих економічних зонах, за умови, що це не суперечить міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

4) підтримки та збереження національної культурної спадщини, якщо вплив такої державної допомоги на конкуренцію є неістотним.

Вважаю що для реалізації першої цілі повинен існувати офіційний перелік таких регіонів. Для другої цілі варто мати список загальнодержавних програм. Для четвертої потрібно визначити який вплив повинен визнаватися неістотним.

7. Рішення про визнання державної допомоги допустимою приймає Уповноважений орган. Уповноваженим органом є Антимонопольний комітет України.

8. Програма державної допомоги - нормативно-правовий акт або сукупність актів, на підставі яких певним категоріям суб’єктів господарювання передбачається надання державної допомоги впродовж певного або невизначеного періоду у визначеному або невизначеному розмірі. Отже, деякі висновки з даного визначення. Для отримання допомоги ОБОВЯЗКОВО повинна існувати програма. Допомога може надаватися впродовж невизначеного періоду. Тобто постійно. Це може призвести до зловживань. А найдивнішою нормою на мій погляд є можливість надання допомоги в невизначеному розмірі. Тобто виходить за відсутності визначеності розміру допомоги невідомо які суми можна буде списувати на допомогу.

9. Поряд з тим Кабінет Міністрів України визначає критерії оцінки допустимості таких категорій державної допомоги:

1) допомога для забезпечення розвитку регіонів;

2) підтримка середнього та малого підприємництва;

3) допомога на професійну підготовку працівників;

4) допомога на працевлаштування окремих категорій працівників та створення нових робочих місць;

5) допомога на відновлення платоспроможності та реструктуризацію суб’єктів господарювання;

6) допомога на захист навколишнього природного середовища;

7) допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність;

8) допомога на підтримку окремих галузей економіки.

Тобто є мінімум вісім категорій державної допомоги.

А також в актах Кабінету Міністрів України визначаються:

1) мета і форми державної допомоги;

2) категорії отримувачів державної допомоги;

3) максимальний розмір державної допомоги, яка може надаватися;

4) умови та спосіб розрахунку сукупного розміру державної допомоги;

5) витрати, що можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги.

Тобто для кожної категорії державної допомоги УРЯД повинен визначити певні умови її функціонування.

Чекати не так довго. Серпень все розставить по поличках. Закон діятиме в повну силу.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель" на Facebook, следите за обновлениями!

Место:

Наши блоги

Последние новости

Загрузка...