УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Вищому господарському суду глянулась чужа земелька?

Вищому господарському суду глянулась чужа земелька?

Перефразовуючи героя Георгія Віцина з відомого кінофільму, можна сказати: "Український суд – найгуманніший суд у світі!" І найнеупередженіший також. Особливо, коли питання стосується суддівських інтересів…

Керівництво Вищого господарського суду України уже неодноразово демонструє занадто творче ставлення до правових норм задля реалізації своїх планів. У 2011 році Вищий господарський суд для розбудови того ж таки суду одержав земельну ділянку в історичному центрі міста, на Печерській площі. Небачений скандал, громадянська позиція печерян та безсонні ночі, проведені під будівлею суду, дивом врятували Печерську площу від остаточного знищення, повідомила депутат Київради від опозиційної БЮТ-Батьківщини Тетяна Меліхова.

Але Вищий господарський суд України так просто не здається. У квітні 2012 року він одержує для будівництва земельну ділянку на бульварі Дружби Народів, 13-а. Причому, попередньо у лютому 2012 року, ця земельна ділянка була відібрана згідно з його ж рішенням у Центру художньої гімнастики "Школа Дерюгіних", якою вони володіли понад 15 років. Тепер замість спортивного центру ми матимемо чергову адміністративну будівлю для обслуговування суддів.

Сьогодні Вищий господарський суд планує відібрати земельну ділянку ще й у британського інвестора, і замість готельного комплексу, яких ще так нещодавно під Євро-2012 потребувала столиця, отримаєм черговий "банк правосуддя"?

Наприкінці травня цього року Господарський суд м. Києва визнав недійсним рішення Київради про продаж ЗАТ "Страхова компанія "Укренергополіс" земельної ділянки. Крім того, суд визнав недійсним договір купівлі-продажу, укладений між Київрадою та ЗАТ "Страхова компанія "Укренергополіс", а також договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ЗАТ "Страхова компанія "Укренергополіс" продало земельну ділянку ТОВ "Ліберті плаза".

Апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва залишив в силі.

І все б нічого, і господарські суди нібито захистили права киян, якби не декілька особливостей цієї справи.

В той же день, 26 червня, коли апеляційний суд приймає своє рішення, до Київської міської ради надходить клопотання про передачу Вищому господарському суду України земельної ділянки ТОВ "Ліберті плаза" для будівництва суддівського центру.

Повернувши земельну ділянку у власність територіальної громади міста Києва, суд "забув" про те, що гроші, сплачені покупцем у 2007 році (а це близько 15 мільйонів доларів США) потрібно йому повернути з місцевого бюджету. Для порівняння бюджетом міста Києва 2012 року на утримання дитячих будинків виділено 15 мільйонів гривень, а увесь резервний фонд бюджету становить всього 30 мільйонів. Де Київська міська рада братиме кошти на погашення такого боргу, навіть без урахування інфляції та реальних збитків, господарський суд відповіді не дав.

Варто зазначити, що відповідно до закону суд не буде платити за землю. Попов О. збирається віддати ВГСУ земельну ділянку безоплатно, у постійне користування.

Також, як нам стало відомо, у 2011 році, задовго до винесення рішення Господарського суду м. Києва, власником земельної ділянки стало ТОВ "Ліберті плаза", яке придбало її у ЗАТ "Страхова компанія "Укренергополіс". Статутний капітал ТОВ "Ліберті плаза" на 99,9% складається з іноземних інвестицій і захищається міжурядовою Угодою України та Великобританії. Не зважаючи на те, що захист іноземних інвестицій гарантується законом, найбільш постраждале від судового рішення ТОВ "Ліберті плаза" не має в Україні дієвих механізмів захисту своїх прав, оскільки господарські суди прямо зацікавлені у результатах розгляду даної справи.

За таких умов, єдиною можливістю для нього залишається звернення до міжнародного арбітражу. Але тоді під удар потрапляє не тільки судова система та імідж України, але й імідж та авторитет Президента України, який неустанно запрошує інвесторів до України, говорить про сприятливий інвестиційний клімат у країні та режим найбільшого сприяння закордонним інвесторам. То, хто ж таки підставляє Президента України, хто продовжує завдавати нищівні удари Україні в очах всього світу? Згідно міжурядової угоди між державою України та Об"єднаним Королівством Великобританії та Північної Ірландії державні органи кожної із сторін не мають права реквізувати іноземні інвестиції. Інвестору гарантується повернення його інвестицій у натуральній формі та гарантується справедлива, ефективна та адекватна компенсація збитків, заподіяних незаконними діями або неправосудними рішеннями органів влади. В України може виникнути новий багатомільйонний міжнародний борг. Адже компенсація вартості нерухомого майна та інвестиційного проекту, який не зможе використати і реалізувати ТОВ "Ліберті плаза", ймовірно складе 100 млн. дол. Україна вже має практику програшу своїх інтересів в міжнародних судових установах і досвід того, як такі справи закінчуються.

Зауважуємо, що інвестиційний рейтинг України Doing Business, який щорічно розраховується для 196 країн, у 2012 році понизився із 145 до 152 місця.

Меліховій невідомо достовірно, як давно керівництво Вищого господарського суду України зацікавилося ласим шматочком землі в Києві. Але очевидно одне. Як тільки справа потрапила до господарського суду, її долю вже було вирішено, рішення вже було "прийняте". І воно явно не на користь іноземного інвестора.

Чому Вищий господарський суд України подав клопотання про виділення йому землі, навіть не дочекавшись розгляду справи в останній інстанції? Чи не тому, що цією інстанцією саме він і буде? А ламати свої плани задля додержання вимог законодавства та міждержавних домовленостей в Україні останнім часом не прийнято. Тому майбутній результат розгляду справи у Вищому господарському суді ні в кого не викликає сумнівів.

Що планує збудувати Вищий господарський суд України на земельній ділянці, площею більше п"яти гектарів, на сьогодні залишається таємницею. Можливо, з часом ми побачимо там склади по зберіганню грошей чи банк Вищого господарського суду України. Безперечно, суддям так буде зручно. Це виглядає як випадок прямої і безпосередньої зацікавленості керівництва вищого судового органу влади, що може нанести збиток самій державі. Такого не відбувається навіть у найбідніших республіках Африканського континенту: Конго, Нігерії, Танзанії або ін.

А щодо інтересів киян чи покращення міжнародного іміджу України, то такі дрібниці Вищий господарський суд України навряд чи хвилюють.

"В України ще є шанс уникнути міжнародного скандалу. Важко описати, який сором чекатиме на Україну у разі денонсації міжурядової угоди урядом Великобританії в односторонньому порядку, - стверджує Тетяна Меліхова, - Все залежить від того, чи відмовиться Вищий господарський суд України від одіозного привласнення схилів Дніпра та чергових безпрецедентних амбіцій".