Як телебачення маніпулює свідомістю: журналісти пояснили на прикладі одного ефіру

Останнім часом особливої популярності набирають програми, які присвячені перевірці продуктів харчування. Споживачів лякають, що в Україні зовсім немає ані відповідальних виробників, ані якісної продукції. Чи вся надана інформація з екранів телевізорів є перевіреною та об’єктивною? Над цим питанням замислилася наша редакція.

Нещодавно в ефірі відомого телеканалу була передача, яка присвячена молочним продуктам. Чого тільки не було вигадано ведучим, аби "згустити хмари". Передача перетворилась на фільм жахів, і хтось із глядачів напевно сприйняв все за "чисту монету". А що ж насправді?

Непрофесійні судження

Першою дезінформацією глядачів була фраза, що нормалізоване молоко, або молоко з цистерни є не натуральним.

Для виготовлення будь-яких продуктів в молочній промисловості, за винятком абсолютно нежирних, використовується молоко нормалізоване. Згідно з ДСТУ 2212:2003 "Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Терміни та визначення понять, п 6.1.:". Нормалізоване молоко – молоко склад якого приведено у відповідність до регламентованого значення масової частки жиру і або білка та сухих речовин.

Нормалізація - це один із невід’ємних процесів виробництва молочних продуктів з стандартними показниками. При надходженні на підприємство молока як сировини різної жирності, частина молока сепарується, отримуються вершки та знежирене молоко, а іншу частину не сепарованого молока змішують із знежиреним молоком або вершками, регулюючи жирність до стандартної. За іншим способом нормалізації можна регулювати жирність на сепараторах–нормалізаторах.

Другою нісенітницею з вуст ведучого злетіло: " Добавками крохмалю виробники отруюють покупців".

Найчастіше для виготовлення харчової добавки використовують крохмаль з кукурудзи та картоплі. В харчовій промисловості крохмаль використовується в якості стабілізаторів маси, наповнювачів, згущувачів та емульгаторів, що сприяє кращим проявам в’язкості продуктів. Він добре зв’язує вологу, що виділяється при нагріванні, дозволяє досягти стабільності консистенції.

Дуже часто виробники застосовують крохмаль в різних галузях харчової промисловості: молочній (морозиво, молочні напої, десерти, йогурти), хлібопекарській, кондитерській, м’ясній.

Не обійшлося без використання цієї харчової добавки і виробництво дитячогохарчування. Зважаючи на здатність витримувати термічну обробку, крохмаль додається в дитячі суміші і консерви, де він виступає в якості желюючої речовини.

Отже, крохмаль – не отрута!

Третій міф про те, що виробники додають консерванти, бо молоко перестало скисати. Для виробництва молочних продуктів використовують декілька видів термічної обробки з метою подовження термінів зберігання продукції, серед основних: пастеризація (понад 65 ºС) та ультрапастеризація (UHT)( 135-137°С). Високі температурні режими ультрапастеризації дозволяють повністю знищити бактерії, але всі корисні речовини зберігаються в молоці, так як тривалість обробки 2-4 секунди. При таких умовах зберігають свої властивості мінеральні солі, вітаміни, ферменти, молочний цукор. Упаковка молока після обробки відбувається в стерильних умовах в герметичний багатошаровий пакет. То чому ж молоко не скисає? А тому що в молоці, яке піддавалось високим температурам обробки відсутні молочнокислі бактерії. "Якщо в таке молоко додати невелику кількість корисної мікрофлори (дріжджі, біфідобактерії, болгарську паличку, ацидофільну паличку, тощо), або закваску, кефір, то воно обов’язково скисне. Але ж ми купуємо молоко не для сквашування, а для споживання в питному вигляді", - пояснює керівник з якості компанії-лідера молочної галузі України "ТЕРРА ФУД" Тетяна Дубова.

Четвертий наклеп взагалі викликає у виробників посмішку, бо "завдяки додаванню крохмалю виробники роблять з одного літру молока літр ряжанки, півкіло масла та півкіло сиру" звучить казково для молочних підприємців.

Ми поцікавились саме у виробника молочної продукції "ТЕРРА ФУД", скільки молока потрібно для того, щоб отримати 1 кг масла, сиру та 1 л ряжанки.

"Для виробництва 1 кг масла використовується не менше 22 літра незбираного молока, 1 кг сиру Р осійського – 11-12 літрів. На 1л сметани 20 % жирності потрібно не менше 6 л незбираного молока. Для виробництва 1 літра ряжанки – 1, 3 кг незбираного молока. Щодо використання крохмалю у молочній продукції, то дана харчова добавка дозволена у харчовій промисловості. Але всі продукти нашого виробництва під ТМ "Ферма", "Біла лінія", " P remialle " не містять крохмалю, крім технологічно необхідних, які обов’язково зазначені в складі на етикетці", - констатує Т. Дубова.

Лабораторні дослідження – чи все так просто?

Основним аргументом у передачах про продукти харчування є протоколи досліджень однієї з державних лабораторій. Чи є такі дослідження – остаточним та об’єктивним доказом, який не підлягає оскарженню? Це досить цікаве питання ми порушили не даремно.

В Україні немає затвердженого державного стандарту (ДСТУ) на методи досліджень, наприклад, кількості крохмалю у молочних продуктах, а методики, які на цей час використовують в лабораторіях мають значні розбіжності в результатах досліджень. Тому дуже легко маніпулювати протоколами тестів, особливо робити хибні висновки.

Наприклад, відомий телеканал в одній із своїх передач про молочні продукти оприлюднив "Протоколи випробувань харчової продукції", де дослідження наявності крохмалю в ряжанці здійснено згідно методики випробувань, що не зареєстрована в Україні – за ГОСТ Р 54759-2011 "Национальный стандарт Российской Федерации. Продукты переработки молока. Методы определения массовой доли крахмала". Чи можна спиратися на результати такого дослідження, якщо зазначена методика досліджень на визначення крохмалю не є затвердженою в Україні? Відповідь очевидна – ні.

Тому гучні заяви про неякісну українську продукцію досить перевищені, бо для виробників телевізійних шоу рейтинги завжди будуть важливіші за правду.