Нація безробітних, або Чому українці пакують валізи

Незважаючи на те, що Україна поступово долає виклики, які постали перед нею в доволі складних економічних умовах, ситуація з однією із найбільших проблем залишається катастрофічною — мова йде про ринок праці. За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, зараз ледь не половина працездатних українців належать до категорії безробітних. Однак уряд має намір у найкоротші терміни вирішити це болюче питання і дати надію мільйонам людей на те, що їхні вміння та знання нарешті будуть гідно оцінені в їхній же державі.

"Обозреватель" з’ясував, що ж відбувається на українському ринку праці і чи вдасться владі зруйнувати репутацію України як країни, де процвітає безробіття.

Тривожні цифри

За словами голови Мінсоцполітики, проблема різкої втрати кількості робочих місць в Україні особливо загострилася в 2014-2015 роки в результаті збройного конфлікту з Росією та анексії Криму. У зазначений період зайнятість населення зменшилась на 3 млн робочих місць.

Таким чином, зараз рівень зайнятості населення складає 56,2% від кількості працездатних людей в Україні.

Читайте: Украинцы за границей: в Польшу на заработки уехали Львов и Житомир

"З 26 млн людей працездатного віку у віці від 15 до 70 років у нас зараз зайнятими є трохи більше 16 млн чоловік. Для порівняння, у сусідній Польщі 22 млн людей при тих же демографічних показниках є зайнятими і платять податки та відповідні внески до Пенсійного фонду", — наголосив він.

Головною причиною такого колапсу, на думку Реви, стала непослідовна державна політика зайнятості у попередні періоди, яка призвела до виникнення дефіциту гідної праці в Україні.

Міністр підкреслив, що приріст зайнятості навіть в умовах економічного зростання раніше забезпечувався лише за рахунок робочих місць невисокої якості. Так, працівників з найпростішими професіями — більше 30% в структурі зайнятості, тоді як, наприклад, в Угорщині, Словаччині або Чехії їх частка вдвічі менша.

Що стосується працевлаштування у галузі промисловості, яка забезпечує формування доданої вартості, необхідної для підвищення добробуту України загалом та кожного громадянина зокрема, то тут можна говорити фактично про цілковитий занепад — кількість зайнятих працівників у промисловості в 2015 році становила лише 2,6 млн осіб (14,8% зайнятого населення), що є неприпустимо мало.

Не менш загрозливою тенденцією Рева назвав і вкрай низький рівень офіційного працевлаштування в Україні загалом, що призводить до масової трудової міграції населення.

Читайте: Рева придумал, как заставить украинцев искать работу

"Через наявність значної частки робочих місць, що не вимагають кваліфікації, та відповідно низький рівень оплати праці, люди виїжджають в інші країни, шукають кращої долі: в Польщу, в інші країни Європейського Союзу, на жаль, багато їде працювати і до Російської Федерації", — розповів він.

До того ж зменшення частки штатних працівників на підприємствах стало причиною того, що майже 20% українців, які працюють, потрапляють до категорії бідних, а серед сімей з дітьми, де обоє батьків працюють, — навіть 21,6%.

Сміливі кроки уряду

Для того, щоб посприяти вирішенню ситуації, що склалася, уряд зважився на рішучий крок і дав старт реформуванню оплати праці в Україні, підвищивши мінімальну зарплату до 3200 гривень.

"Це дозволить захистити громадян від бідності, стимулювати громадян, що не працюють, зокрема тих, хто отримує соціальну допомогу, якнайшвидше повернутися на ринок праці", — зазначив Рева.

Крім того, враховуючи значні масштаби тіньових трудових відносин, було вдосконалено механізм державного контролю в сфері оплати праці і зайнятості. Повноваження у цій сфері передали органам місцевого самоврядування, міст обласного значення і об’єднаних територіальних громад.

Читайте: В Госстате рассказали, сколько в Украине безработных

Таким чином, разом з реформою бюджетної децентралізації уряд запровадив стимули для органів місцевого самоврядування створювати нові робочі місця та встановлювати прозорі відносини між працедавцем і найманим працівником.

До того ж Рева нагадав, що 60% податку на доходи фізичних осіб спрямовуються саме до місцевих бюджетів, а тому є їх пряма зацікавленість у забезпеченні населення гідними умовами праці, зарплатою і водночас наповненні місцевих бюджетів.

"Що стосується інтересу держави, то, в першу чергу, йдеться про наповнення Пенсійного фонду, адже разом з податком на доходи фізичних осіб платиться і єдиний соціальний внесок, який є основою для виплати пенсій", — підкреслив міністр.

Палиці в колеса

Однак навіть попри великі позитивні зрушення, яких вже вдалося досягти, влада досі не має можливості запровадити в Україні повноцінний механізм справедливої соціальної політики через вкрай напружену ситуацію у сфері соціального страхування зайнятого населення.

Зараз з 16,3 млн зайнятих осіб у віці 15-70 років застрахованими є лише 10,2 млн осіб. За словами Реви, це означає, що більша частина нинішнього покоління громадян працездатного віку не є учасниками системи соціального страхування, а кількість платників єдиного внеску значно менше, ніж пенсіонерів.

Читайте: Эксперты показали, где в Украине легче всего устроиться на работу: инфографика

"Це створює не тільки загрозу для розміру дефіциту Пенсійного фонду, унеможливлює в багатьох випадках наше бажання значного підвищення рівня пенсійного забезпечення, а й створює передумови на майбутнє до того, що ставиться під загрозу пенсійне майбутнє тих людей, які зараз повинні працювати і сплачувати пенсійні внески", — сказав міністр.

Ще одним фактором, що негативно впливає на ринок праці в Україні, стало розгортання недобросовісним бізнесом дискредитаційної кампанії проти ініціативи уряду щодо підвищення "мінімалки".

"В ЗМІ уже проходить кампанія, що фізичні особи-підприємці почали закриватися в результаті встановлення обов’язковості сплати соціального внеску з нового розміру мінімальної зарплати. Такі звинувачення є несправедливими. Адже сплачуючи ЄСВ, людина робить внесок у власний майбутній добробут. Ми проаналізували ситуацію і з’ясували, що в основному знімаються з реєстрації ті, хто не провадив підприємницької діяльності, хто не сплачував податки і ЄСВ", — пояснив очільник Мінсоцполітики.

До того ж, такі підприємці, окрім всього, мали ще й право на отримання соціальної допомоги за рахунок бюджету.

Коментуючи міф про негативний вплив зростання мінімальної зарплати на кількість ФОПів в Україні, Рева також додав, що даній категорії підприємців не загрожують ніякі кардинальні зміни, оскільки для тих, хто відноситься до першої групи оподаткування, з 1 січня надано можливість сплачувати ЄСВ у розмірі 50% від мінімальної зарплати. Також міністр підкреслив, що в цілому політика стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу є пріоритетною для України, адже там зараз зайнято лише 25% економічно активного населення працездатного віку, в той час як у країнах ЄС такий показник складає понад 50%.

Читайте: Кабмин нашел работу для тысяч украинцев в Израиле

"Хибними є заяви про те, що політика розвитку малого і середнього бізнесу повинна будуватись на противагу системі державних соціальних гарантій для зайнятих у цій сфері. Економічні стимули для бізнесу та система соціальних гарантій для працюючих громадян повинна розвиватися паралельно", — підкреслив Рева.

Топ-3 мети на 2017 рік

Для докорінних змін на українському ринку праці уряд визначив три пріоритетних завдання на наступний рік.

1. Ухвалення Трудового кодексу, що буде відповідати європейським стандартам

За словами Реви, він дозволить відійти від старої радянської системи трудових відносин, істотно знизити рівень тіньової зайнятості в Україні, а також нарешті відмовитися від непотрібних бюрократичних обтяжень.

"Наше законодавство, передбачаючи контракт як особливу форму договору і зобов’язуючи підприємця укладати трудові договори, наприклад, з працівником в письмовій формі, не дає йому права укладати контракт з тими працівниками, з якими він повинен працювати. Тому тут наша бюрократична система вимагає модернізації, звільнення від непотрібних бюрократичних процедур при одночасному збереженні державних соціальних гарантій для українців, що працюють", — зазначив він.

2. Внесення змін до закону "Про зайнятість населення" для зацікавлення безробітних у пошуку роботи

У найближчих планах Кабміну — переорієнтування стимулів з виплат допомоги по безробіттю до тих методів, які б зацікавлювали людину в якомога швидшому поверненні на роботу із високим рівнем оплати праці.

Читайте: Ищу работу: как изменились правила трудоустройства в Украине

3. Модернізація Державної служби зайнятості

Міністр соціальної політики наголосив, що уряд вже почав реалізацію цього завдання. Зокрема, ведеться робота по зменшенню адміністративних витрат, посилюється сервісна складова надання послуг населенню та роботодавцям, покращується їх якість та доступність шляхом запровадження надання послуг в онлайн-режимі, запроваджуються нові підходи у роботі з роботодавцями щодо збору вакансій та підбору професійного навчання працівників на їх замовлення. Також у плани входить налагодження партнерських відносин з місцевими органами влади для врахування регіональних потреб ринку праці при розробці територіальних програм зайнятості.

"В цілому державна політика в сфері зайнятості — це зона відповідальності всього уряду. Починаючи від держзамовлення і підготовки спеціалістів у професійно-технічній освіті, у вищій школі, і закінчуючи усіма іншими структурними моментами, які дозволяють залучати людей до праці і давати їм можливість отримувати гідну зарплату", — сказав Рева.

Він також підкреслив, що замість того, аби перетворювати все населення на прохачів та утриманців, держава мусить працювати над створенням умов для гідного заробітку громадян.

На неефективності роботи Держслужби зайнятості у її сучасному форматі наголосив і прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Читайте: Чехия ждет: для украинцев упростят прием на работу

"Я не збираюся утримувати Службу зайнятості. Я не збираюся утримувати безробітних. Я збираюся дати людям нормальну роботу і нормальну заробітну плату", — підкреслив він.

Також Гройсман додав, що зараз конче необхідно змінити модель фінансування цієї установи, відмовившись від її грошової підтримки на користь створення нових робочих місць.

Сподіваємося, що владі вдасться реалізувати свої амбітні цілі в якнайкоротші терміни, адже нинішня плачевна ситуація вже невдовзі може призвести до того, що в Україні практично нікому буде працювати, платити податки і наповнювати бюджет Пенсійного фонду. Українці продовжують масово покидати рідну країну з двох причин — або через відсутність роботи, або через її символічну оплату. Тому зупинити величезний потік мігрантів зможуть лише реальні рішення і їх відчутні результати. Маємо надію, українці таки дочекаються того дня, коли без вагань вирішуватимуть залишатися у своїй країні задля її розбудови.