Олександр Лазорко: міністр Демчишин - як мінімум п'ята колона Росії

13.4тЧитать новость на украинском

Кінець березня 2015 року запам’ятався гучним скандалом навколо держкомпанії "Укртранснафти" - на засіданні наглядової ради було прийнято рішення про відсторонення Олександра Лазорка від здійснення повноважень голови правління компанії з 19 березня. Сам Лазорко тоді заявив, що має намір оскаржити в суді своє відсторонення від посади, після чого забарикадувався в будівлі. Потім був приїзд бійців спецпідрозділу групи "Альфа" СБУ, блокування підприємства, а також "рейдерське" захоплення компанії "російськими диверсантами", як назвав цю ситуацію колишній глава Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський.

Відразу ж на наступний день скандал дещо "пригасив" міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, заявивши, що "конфлікт менеджерів, депутатів у приміщенні офісу "Укртранснафти" вичерпаний, і перенесений в площину юридичних рішень".

Наразі у розпорядженні видання опинився лист за підписом відстороненого керівника держпідприємства на ім’я Президента України Петра Порошенка та прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням втрутитись у ситуацію навколо ПАТ "Укртранснафта" та відновити законність та справедливість по відношенню до попереднього менеджменту компанії.

"Обозреватель" поспілкувався з Олександром Лазорком щодо причин, які спонукали написати звернення до вищого керівництва країни, та в цілому стосовно ситуації в ПАТ "Укртранснафта".

Пане Олександре, нещодавно Ви звернулись до Президента та Уряду. Що Вас до цього спонукало?

В першу чергу те, про що я говорив неодноразово – моє відсторонення з посади було незаконним. З цього приводу я звернувся в суди, в тому числі і у Волинський апеляційний суд, який визнав протиправним рішення Наглядової ради про відсторонення мене від виконання обов’язків голови правління компанії. Фактично, судовим рішенням мене зараз поновлено на посаді. Відразу після виграного суду я планував прийти на робоче місце, проте мене звичайно не допустили. До цього часу керує підприємством людина, яку поставило нове керівництво НАК "Нафтогаз" і міністр енергетики Демчишин з групою людей, які за ним стоять. При цьому новопризначений менеджмент компанії навмисно перекручує факти діяльності попереднього керівництва. Нещодавно на сайті "Укртранснафти" навіть було розміщене звернення колективу також до найвищих керівників держави з такими "фактами". Працівників підприємства просто змушують - під страхом звільнення - підписувати це звернення.

Хіба у Президента не знають про дійсний стан справ у держкомпанії? Майже чотири місяці її діяльність за 6 останніх років вивчали міжнародні аудитори з так званої "великої четвірки", причому саме за дорученням Порошенка…

Звісно, Президент володіє інформацією… Тією, яку йому надають з "достовірних джерел". Такими джерелами свого часу була група "Континіум" і, звичайно, Демчишин. Саме на основі їх "достовірних" даних про крадіжку технологічної нафти з трубопроводів "Укртранснафти" Порошенко дав доручення про проведення перевірки підприємства міжнародними аудиторами. Була укладена угода з "PriceWaterhouseCoopers" та міжнародною та фаховою сюрвеєрською "SGS", фахівці яких разом з ревізійною комісією "Укртранснафти", представниками Мінпаливенерно, НАК "Нафтогаз" та СБУ (всього біля 25 осіб, а потім дійшло і до 40) за результатами проведеної інвентаризації підтвердили наявність нафти на всіх трьох заводах - "НПК-Галичина", "Нафтохімік Прикарпаття" та "Укртатнафта". Тобто факт "крадіжки" не підтвердився. По це свідчать відповідні акти, які є в наявності нового керівництва компанії, але до яких мене не допускають. Проте результати перевірки замовчуються, а для ЗМІ та соціальних мереж "виривається" із загального контексту лише інформація, зручна для бізнес-груп, які представляє новий менеджмент НАК "Нафтогаз" і Демчишина. При цьому ніякої реакції зі сторони керівництва країни так і немає. Виходячи з того, що зараз відбувається навколо цієї нафти, то Демчишин просто намагається якось зберегти своє обличчя перед Президентом, якого він запевняв, що вона вкрадена. Хотів заробити балів, а тут "присів".

А що зараз відбувається?

Вигадуються різні причини: то нафта якась неякісна і її треба продати за кордон, а замість того придбати іншу, більш якіснішу; то тепер вони провертають маніпуляції, щоб цю нафту назад закачати в недіючі нафтопроводи, що повністю суперечить Закону України "Про трубопровідний транспорт". Згідно з його нормами, якщо нафта не транспортується нафтопроводом, то ліцензійний оператор, в даному випадку "Укртранснафта", зобов’язаний перевести його в режим безпечного утримання, відкачавши звідти нафту. Саме це я і зробив свого часу, щоб не допустити її простою і не дати таким трубопроводам вкритися корозією. Відповідно до технологічних норм, якщо нафта стоїть в трубах, то випадають солі і води, а це в десятикратному розмірі прискорює корозію трубопроводу.

Чому її просто не переробити? Все-таки це наші власні енергетичні ресурси, в яких Україна зараз відчуває серйозний дефіцит

Тому що Демчишину і тим активним лобістам-імпортерам, які з ним співпрацюють, вигідніше завозити імпортні нафтопродукти, які потім на так званих тендерах "успішно" продавалися Збройним силам і Нацгвардії. Всі ці факти вже неодноразово підіймалися в журналістських розслідуваннях. Відповідно, вітчизняна безкоштовна нафта, в результаті переробки якої можна забезпечити нафтопродуктами наші війська, наше господарство і мазутом наші ТЕС для підготовки до опалювального сезону, їм не цікава, ту немає де "нагріти руки". Тому звичайно Демчишину вигідніше імпортувати електроенергію з Росії, звідти ж везти вугілля, закуповувати російський газ… Загалом робити все, щоб тільки не використовувати вітчизняні нафтопродукти. Такі деструктивні проросійські дії нашого галузевого міністра, які несуть серйозну загрозу енергетичній безпеці нашої держави, - це ще одна причина того, чому я звернувся до Президента і прем’єр-міністра. Я прошу їх особисто втручання в ситуацію, щоб поставити крапку над цим свавіллям в особі Демчишина і керівництва НАК "Нафтогаз".

Тобто Ви фактично звинувачуєте Демчишина у тому, що він – "п’ята колона" Росії?

Так, як мінімум. Бо його дії суперечать енергетичній безпеці нашої держави.

Ви також неодноразово говорите про "людей, які за ним стоять". Хто ці люди?

Ті, хто сьогодні біля Демчишина керують в профільному міністерстві, в НРКЕ, ті нові люди, які прийшли в "Укртранснафту" і НАК "Нафтогаз". Всі вони – один пул, відома бізнес-група, де постійно намагаються піднімати давні старі відомі прізвища і розповідають, що деолігархізація у нас відбувається в якихось вузьких напрямках. Але чомусь сьогодні ніхто не хоче чіпати таких самих, які сьогодні знаходяться при владі.

Ваші опоненти звинувачують Вас не тільки в крадіжці але й в занадто високій ціні зберігання тієї нафти. Чи є підстави для таких звинувачень?

Тут треба чітко розуміти всю передісторію цього питання. В кожному випадку, приймаючи рішення про викачування нафти з трубопроводів, я намагався заповнювати під верх всі власні резервуари "Укртранснафти", не звертаючись до послуг приватних компаній. Свого часу відповідне рішення було прийняте щодо однієї з гілок трубопроводу "Дружба", яка не працювала ще з 2010 року, так як закон не дозволяє зберігати нафту в такому трубопроводі. Я про це казав. Крім того, необхідно було рятувати її від крадіїв, які тоннами викачували нафту через такі непрацюючі трубопроводи, і яких ніхто не може посадити, бо вони відкуповуються. Я сотні листів писав про це і прокуратурі, і СБУ, і МВС. Все безрезультатно.

Потім почалися сумнозвісні події в Криму і перші результати діяльності "ЛНР/ДНР" - впав вертоліт з десантниками між Слов’янськом і Краматорськом за два кілометри від трубопроводу "Укртранснафти". Звичайно, я зібрав правління, де ми вирішили приступити до консервації цієї ділянки нафтопроводу і, відповідно, викачування з неї нафти. Все було зроблено законно, так зробив би будь-який керівник.

Але коли я побачив, що вся нафта зі Сходу України вже не поміщається у власних резервуарах "Укртранснафти", треба було приймати рішення про її розміщення на нафтопереробних заводах, які на той час мали велику кількість резервуаропарку. З трьома такими заводами був укладений річний контракт, хоча спочатку мова не йшла про оплату взагалі. Я їх вмовляв, що з дня на день на протязі місяця чи двох ми цю нафту заберемо і переробимо згідно постанови Кабінету міністрів. Адже комерційні операції з технологічною нафтою можна робити виключно на основі письмового розпорядження Уряду. Таким чином, з заводами ми домовились про тримісячне безкоштовне зберігання.

Тим часом я звернувся до НАК "Нафтогаз", до міністерства і до Кабміну з проханням розглянути пропозицію переробки тієї нафти, яка знаходилась на заводах. На одному з засідань Уряду, на якому, крім мене, був присутній також Коболєв (керівник НАК "Нафтогаз". – Ред.) і тодішній міністр енергетики Продан, я всю цю ситуацію розповів, що відразу викликало ряд запитань до мене. Але голова Держрезерву тоді підтвердив, що у держави немає своїх сховищ для зберігання темних нафтопродуктів. Саме тому була дана вказівка прем’єр-міністром на засіданні уряду безпосередньо Коболєву з Проданом підготувати проект рішення КМУ про переробку нафти на нафтопереробному заводі з подальшою реалізацією нафтопродуктів для Збройних Сили, Нацгвардії та мазуту на ТЕСи. Ця вказівка була дана в квітні-травні 2014 року, все це відображено у стенограмі. Але нове керівництво галузі її, м’яко кажучи, проігнорувало.

Ви маєте на увазі нове керівництво Мінпаливенерго?

Коли Демчишин сів у крісло міністра, він почав застосовувати різного роду маніпуляції, щоб тільки не дати цю нафту переробити на заводі в Кременчузі. Він навіть готував вже постанову і хотів на Кабміні пропхнути можливість переробки нафти в Білорусі. Я тоді задавав йому питання: "А як Ви потім звідти українську нафту закачаєте, коли Путін дасть вказівку Лукашенку не відвантажувати нам нафтопродукти?". Тоді б не побачили ні нафти, ні нафтопродуктів. Але на засіданні РНБО таке не пропустили, а зобов’язали нафту переробити для забезпечення ЗС та Нацгвардії. Зараз надумали іншу причину, про яку я казав вище – продати цю нафту "за море" і купити більш якіснішу. Тобто вигадується будь-яка маячня, щоб тільки не пустити безкоштовні енергоресурси на різні бюджетні напрямки.

Але все-таки повертаючись до ціни зберігання нафти, завищування якої Вам закидають…

Коли закінчилось тримісячне безкоштовне зберігання, про яке ми домовлялись, що я мав робити? Адже заводи несли відповідні затрати ці місяці. Попросив їх провести калькуляцію затрат і запропонувати ціну, по якій вони готові зберігати нафту і далі. Знаєте, скільки після цього листів я отримав? Десятки. Прохання в них було одне – "нам не треба ні грошей від вас, нічого. Просто заберіть цю нафту!". Бо, наприклад, Кременчуцький завод, який хоче працювати, не може купити собі додатковий об’єм нафти, бо в нього резервуари забиті моїм ресурсом, а я ж в нього просив максимум на три місяці, ще й безкоштовно. Відповідно, в ту ціну, яка сформована за оренду резервуарів, закладена не тільки послуга із зберігання. Це і відповідні затрати, і упущена вигода заводів. Але ніхто зараз на це зважати не хоче. Чому за три місяці не дали можливості її переробити? Тоді б ні копійки за оренду не було витрачено з бюджету! Я кожен місяць писав про це на ім’я галузевого міністра Продана, а потім і на Демчишина, на керівника НАК "Нафтогазу" як засновника "Укртранснафти". І ніякої реакції жодного разу не було.

Нещодавно народний депутат Сергій Лещенко в своїй колонці одного з українських видань розповів мало не детективну історію по виведення Вами з "Укрнафти" надприбутків. Що Ви з цього приводу скажете?

З того часу як Лещенко став вже не журналістом, але ще не депутатом, риторика всіх його "журналістських розслідувань" різко змінилася, зафарбувалась у провладні фарби. Було видно, що він реально на зарплаті у певних бізнесових груп у державі, і до цього часу так є.

Ви можете назвати конкретні прізвища?

Прізвища зараз називати нема сенсу. Але він (Лещенко. – Ред.) точно працює з групою бізнесменів, які стоять за блоком БПП, за міністром Демчишиним, і це точно група "Континіум". Це те, в чому я впевнений. А ті статті, в яких він надає якісь цифри і дані, виключно з рук Андрія Пасішника (виконавчий директор НАК "Нафтогаз". – Ред.). Це людина, яку поставила за своєю квотою група "Континіум", в якій він свого часу працював. Він і зараз у них "на зарплаті". І тепер Пасішник за допомогою борця з цифрами Лещенка фактично вводять в оману правоохоронні органи недостовірною інформацією про те, що я начебто страхував в 2013 році нафтопроводи, не маючи на це дозволу НАК "Нафтогаз" і без затвердженого фінплану. Але це відверта брехня. В мене був фінансовий план, який затверджувався не тільки НАК "Нафтогазом", але й погоджений всіма міністерствами і Кабміном.

Лещенко пише ще й про 2014 рік, в якому Ви витратили на страхування нафтопроводів 80 млн. доларів?

Це навіть не піддається ніякій критиці. Може він ще й уві сні вигадує ці цифри? В 2014 році я ні копійки не витратив на ці цілі, бо якраз тоді фінансовий план в мене не був затверджений. В його інформації немає жодного підтверджуючого факту. В цьому плані треба зайнятись тим, щоб вводити якісь кримінальні статті в законодавстві за такого роду "журналістські розслідування".

В цілому ж я хочу наголосити, що всі 6 років моєї діяльності на посаді керівника "Укртранснафти" перевірялись компаніями, які входить в п’ятірку світових міжнародних аудиторів - "PricewaterhouseCoopers", BDO, Deloitte, Ernst & Young. Вони щорічно нас перевіряли, давали звіти, і жодного підтвердження будь-яких незаконних дій з боку керівництва "Укртранснафти" за весь цей час не було. Тому я спокійний за всі свої дії, а також за ті цифри, які показувала компанія під моїм керівництвом.

Лише декілька з них: 3 млрд доларів сплаченого податку до бюджету, до мого приходу це були "копійки" - сотні тисяч; 2 млрд гривень на рахунку у твердій валюті в доларах і євро, коли мене відсторонили, і ніяких боргів. Коли я приймав компанію, то борги перед Меріл Лінч банками становив біля 100 млн. доларів, а також перед "Ощадбанком" - близько 300 млн грн. До 2013 року я всі ці кредити погасив "під нуль". Такого компанія не досягала ні разу. І, звичайно, я новому керівництву НАК "Нафтогаз" і Демчишину руйнував всі плани по статистиці і звітності, тому що "Укртранснафта" стала єдиним прибутковим підприємством в галузі.

З іншої сторони, бачачи такий об’єм грошей, вони тепер розуміють, що можна туди засунути руку. Зараз Демчишин направляє кошти від транспортування нафти в "Ощадбанк" і "Укрексімбанк", які тримають їх на звичайних поточних рахунках. Я такого собі ніколи дозволити не міг, як мінімум розміщував кошти на депозити з різним терміном дії, в залежності від сум і подальшої необхідності в цих грошах. Тепер політична сила, яка знаходиться у керма держави, за допомогою своїх менеджерів намагається дістатися до скарбниці державного підприємства, паплюжачи мою діяльність і діяльність моєї команди.

І наостанок - Ви збирається подавати на Лещенка в суд?

Я вже розмовляв вчора про це зі своїми адвокатами, хоча для нього (Лещенка. – Ред.) це буде дуже велика честь. Але я буду з ним судитися. Хоча б для того, щоб він, якщо не на колінах вибачився, то привселюдно зізнався, за які гроші він робить такі опуси в своїх блогах, бо скоро його депутатська кар’єра завершиться, і тоді він відповість за всі свої гріхи перед країною у суді.

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости