"Ударники" п'ятирічки: як Приват поглибив проблему держбанків

У серпні 2017 року НБУ оприлюднив цікаву статистику, яка вказує на те, що найбільша частка непрацюючих кредитів, а саме 73,1%, спостерігалась у банках з державною часткою. До того ж, у банківських установах з іноземним капіталом вона дорівнювала 47,97%, у банках з приватним капіталом – 24,75%, а в неплатоспроможних банках – 54,7%.

Звісно, державним банкам значною мірою псував статистику ПриватБанк, де велика частина кредитного портфелю юридичним особам була визнана проблемною. Втім, більш детальний аналіз вказує, що за останні 5-10 років державні банки для національної економіки стали такими собі фабриками з переробки на сміття бюджетних вливань, а їх діяльність на кредитному ринку можна вважати верхом неефективності. Детальніше – у другій частині матеріалу.

У першій частині читайте про те, як найбільші держбанки України пов'язані між собою.

"Ударники" п'ятирічки

За останні п’ять років трьом найбільшим банкам з часткою держави у капіталі не було чим похвалитися. Як об’єкт дослідження ми обрали Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк. Ці банки тривалий час залишались державними, отримували вливання від держави, кредитували державні компанії, виконували "завдання" та "клопотання" керівників виконавчої влади різних рівнів. Такі банки як УБРР, "Розрахунковий центр" або клієнт ФГВФО "Родовід банк" не могли здійснювати вплив на економіку країни і не робили погоди на банківському ринку.

Читайте: Нацбанк: знову двійка? Про що говорять оцінки Ради НБУ

Діяльність Укрексімбанку останні три роки була хронічно збитковою. За офіційною інформацією НБУ, протягом 2014-2016 рр. Укрексімбанк отримав збиток майже у 25 млрд. грн. Ощадбанку у 2016 році вдалось ситуацію вирівняти, але 2014-2016 рр. Ощадбанк закінчив із загальним збитком у майже 21 млрд. грн. Укргазбанк був збитковим тільки у 2014 році, який він закінчив зі збитком 2,8 млрд. грн. Загалом за 2014-2016 рр. консолідований збиток трьох державних банків (виключаючи Приватбанк) склав майже 48 млрд. грн. - це приблизно половина річного військового бюджету 2015 року.

Основна причина збитковості держбанків – погана якість кредитних портфелів, під які доводилось формувати резерви. За останні три роки консолідований розмір резервів по кредитним операціям цих трьох банків збільшився приблизно на 46 млрд. грн.. и на початок 2016 року складав майже 105 млрд. грн.

Читайте: ГПУ: правління НБУ допомогло Жеваго вивести 970 млн грн із банку "Фінанси і кредит"

Держбанки виявились дуже чутливими до зміни влади і на подолання проблеми "старих кредитів" їм знадобилось більше трьох років. Зрозуміло, що менеджмент держбанків зараз звинувачує попередників у більшості поганих кредитів, але справжню оцінку авторам цих звинувачень можна буде надати тільки після чергової зміни влади в країні. Оскільки вже вдруге чи втретє за часи незалежності при зміні політиків на владних посадах державні банки не можуть вижити без підтримки держави.

Кредитні ризики та слабка ефективність

На жаль, жодний з трьох держбанків офіційно не публікує данні про рівень проблемної заборгованості у кредитних портфелях. Останні чутки зі ЗМІ стосуються підсумків першого півріччя 2016 року, тоді начебто рівень NPL у Ощадбанку сягав 32%, а в Укрексімбанку - біля 40%. Втім, є публічні показники, за якими можна судити про приблизну динаміку якості кредитного портфелю того або іншого банку – це співвідношення резервів за кредитними операціями до обсягу заборгованості за кредитами.

Як видно, протягом 2012-2016 років державні банки мали таке співвідношення на рівні, значно вищому ніж середнє значення по ринку. Звісно, такий стан справ можна пояснити більш суворою практикою резервування, але насправді ми можемо спостерігати збільшення різниці між співвідношенням резервів до кредитних портфелів держбанків і середнім значенням цього показника по ринку. Виключенням є тільки останній 2016 рік, але на загальний показник по системі тут вплинули резерви Приватбанку. При їх виключенні співвідношення резервів до заборгованості по кредитам у дежбанків буде більшим ніж по банківській системі.

Читайте: Борги "ПриватБанку": Коломойський відповів на заяви НБУ

Тобто, навіть за публічною звітністю цих банків, ми можемо говорити, що в середньому їх кредитні портфелі потребують формування більших резервів, ніж це потрібно в середньому по банківській системі, виключаючи Приватбанк як аномалію. Втім навіть офіційна статистика нездатна показати справжній розмір збитків для населення та держави від кредитної діяльності державних банків протягом 2014-2016 рр.

По-перше, тут присутнє кредитування енергетичного бізнесу держави. Насправді ми не знаємо, куди шли кошти, які виділялись НАК Нафтогазу, ДП Енергоринок і т.д. до Революції гідності. Рішення про підвищення тарифів на газ, електроенергію давали можливість відповідним підприємствам покращити якість обслуговування своїх боргів перед держбанками, але насправді їх кредитна активність ставала струмочком, через який витікали кошти з держбюджету та збільшувались витрати населення. І хоча самі кредити, через які це робилось, не обов’язково ставали проблемними, але не ставали вони такими саме через втручання держави.

Читайте: У PwC "надзвичайно розчаровані" рішенням НБУ заборонити проводити аудит

По-друге, портфелі держбанків і понині містять кредити із досить низькими відсотковими ставками, які є неадекватними до тих кредитних ризиків, які вони на себе приймали. Такі ризики по "політичним кредитам" можуть час від часу проявлятися протягом 5-10 років після їх прийняття і призводити до збитковості, але виявити їх зараз без широкої публічної звітності банку непросто.

Скромне кредитування та маленька ЧПМ

Невдале кредитування та наявність фактору "політичних" кредитів призвели до того, що всі три держбанки не дуже якісно розміщують активи на кредитному ринку. Взагалі за 2012-2016 рр. доля кредитів у активах держбанків впала с 51,44 до 34,2%. Тобто у своїх активних операціях держбанки все менше спираються на самий дохідний на ринку актив. І якщо порівняти цей показник за 2012-2016 років., то можна сказати, що така тенденція була завжди, частка кредитів держбанків у активах завжди відставала від середнього значення по банківській системі. Особливо цей фактор проявився у 2015-2016 рр., що також було підсилено вкрай низьким рівнем чистої процентної маржі.

Данні статистики останніх двох років вказують, що державні банки стали осередком ліквідності. Зрозуміло, що український кредитний ринок "не для боягузів", але їх вкрай обережна політика у галузі кредитування привела до того, що вони просто неефективно використовували зібрану ліквідність (ресурси).

Читайте: Націоналізація ПриватБанку: стало відомо, на які хитрощі пішов НБУ

Ті банки, які ми досліджували, могли б безболісно наростити власний кредитний портфель на 100-120 млрд. грн. У 2015-2016 рр. це була б суттєва ін’єкція для економіки. Але через погану історію зі старими кредитами ці банки фактично не кредитували і, аналізуючи результати минулих років, їх важко за це критикувати. Причина такого стану справ єдина – погане управління – управління, яке не здатне подолати проблему "політичних" кредитів та суттєво підвищити результативність роботи банку.

Ложка ПриватБанку у бочці держбанків

На жаль, перетворення "великої трійки" у "велику четвірку" держбанків не згладило виявлені проблеми а навпаки їх посилило, та ще і поставило перед Мінфіном питання стратегії розвитку держбанків таким чином, щоб вони не заважали розвиватись ринковим інституціям - банкам із приватним капіталом.

Зараз Приватбанк є фактично великою діжкою із ліквідністю, яка з’явилась у банку внаслідок втручання держави і формування резервів під кредити, які не обслуговувались або погано обслуговувались. Кредитна активність Приватбанку після націоналізації залишається невисокою. А зміна менеджменту влітку 2017 року і замовлення стратегії розвитку банку іноземній консалтинговій компанії вказує на те, що акціонер банку не має чіткого стратегічного уявлення, що робити із цим "подарунком".

Читайте: НБУ визнав неплатоспроможним ще один банк

А тим часом, якщо зіставити резерви за кредитами із кредитним портфелем державного Приватбанку, то він буде рекордсменом за цим показником. Частка кредитів у активах банку станом на 30.06.2017 складала взагалі менше 20%, тобто менше ніж у будь-кого з трьох великих держбанків, звітність яких за 2012-2016 років ми вивчали.

Збиток Приватбанку за перше півріччя 2017 року взагалі склав 2,908 млрд грн. І хоча банк показував чистий процентний дохід за перше півріччя на рівні 2,713 млрд грн., насправді значна частина процентних доходів банку обліковувалась не касовим методом, а нараховувалась банком, але не у повному обсязі сплачувалась позичальниками. Тобто реальний рівень ЧПМ банку був досить низьким, мабуть нижчим за середнє значення ЧПМ по державним банкам у 2016 році.

Невтішні прогнози

Скоріше за все, за підсумками 2017 року аналіз результатів "великої четвірки" державних банків покаже, що додавання до трійки банків Приватбанку буде тягнути всі показники ефективності вниз. Вирішити проблему малої долі кредитів в активах та швидко сформувати Приватбанку кредитний портфель не вийде. Монетизувати ОВДП і скоротити депозити населення і бізнесу – це також не вихід з ситуації, оскільки масштаб банку такий, що відповідний крок може вплинути і на інфляцію, і на курс. Тому насправді присутність Приватбанку серед держбанків не вирішує їх проблем, а тільки гальмує їх вирішення та все ускладнює.

Читайте: Кабмін вирішив віддати "Ощадбанк" і "Приват" під приватизацію

Втім, збитковість, схильність до "політичних" кредитів, неефективна роль на кредитному ринку – це все проблеми акціонера як держави. Головний негативний ефект від держбанків за останні два роки – це підсилений вплив на ринок банківських послуг. Один із проявів такого впливу – різке і синхронне зниження відсоткових ставок для населення усіма чотирма держбанками, на які приходиться більше 60% ринку депозитів населення. Так, такі банки не можуть сплачувати високі відсоткові ставки через низьку частку у активах високодохідних активів, але ж цю свою проблему, породжену досить давно і підсилену Приватбанком, вони перекладають на весь ринок, на якому працюють і приватні банки, порушуючи баланс інтересів у системі і підсилюючи її неефективність.

На жаль, вимушені констатувати факт: Україна рухається шляхом збільшення ролі держбанків в економіці, і це автоматично ставить перед нами ряд проблем, які потрібно вирішувати:

- підвищення ефективності розміщення держбанками зібраних ресурсів;

- зменшення впливу "політичних" кредитів на портфелі держбанків;

- покращення умов розвитку ринку банківських послуг і обмеження впливу на нього банків-монополістів.

Читайте: Сага про "Приват": стало відомо, за що відкрили справу проти Коломойського і Ко

Відповідний фронт робіт є досить непростим і таким, що може зайняти багато часу, але його потрібно прискорювати, якщо Україна хоче мати ринок банківських послуг, а не аналог Держбанку СРСР у красивій упаковці, але з більш менш сучасним IT.