Євро-2012 очима європейців

"Обозреватель" пропонує читачам публікацію Financial Times, в якій оцінюється інфраструктура Польщі і України, побудована в рамках підготовки до Євро-2012.

Кінцеві строки можуть мати стимулюючий вплив на тих, хто уповільнює процес виконання, як це сталося у Польщі та Україні під тиском Європейського футбольного чемпіонату цього літа.

Два десятиліття тому, обидві країни вийшли з комунізму зі старими транспортними системами: із розбитими дорогами, з кількома автомагістралями, гуркітливими залізничними шляхами та архаїчними аеропортами. Зусилля по модернізації спочатку були загнані в кут, через нестачу коштів в перші роки капіталізму.

Результатом вступу Польщі до ЄС у 2004 році стали великі вливання зі структурних фондів ЄС, але через бюрократичну плутанину скористатися покращеними обставинами змогли тільки через деякий час. В той же час Україна не входила до ЄС та страждала від політичних та економічних криз, щосили намагаючись знайти кошти.

Тим, що змусило обидві країни рухатися до змін, став Чемпіонат Євро-2012 і можливе міжнародне приниження, у разі, якщо відвідувачі з усього континенту зіткнулися б із транспортною катастрофою.

Під тиском інфраструктура обох країн була найбільше реконструйована з поміж всіх країн у Східній Європі та за її межами.

"Ми побудували п'ять нових аеропортів за 18 місяців",-говорить Борис Колесніков, віце-прем'єр-міністр України, відповідальний за інфраструктуру.

За 5 мільярдів доларів державних витрат на інфраструктуру перед турніром були відремонтовані тисячі кілометрів українських доріг

Кілька сучасних пасажирських поїздів Hyundai, які були придбані у Південної Кореї, стали до роботи на залізницях та скоротили час подорожі в межах країни більше ніж на одну третину.

Приватні інвестори вклали близько $1 млрд в будівництво готелів. Українські олігархи-мільярдери також витратили частину своїх статків на будівництво деяких з найкращих футбольних стадіонів Європи. Збудований пару років тому з бюджетом близько $500 млн найбагатшим олігархом України Рінатом Ахметовим Донецький футбольний стадіон нагадує літаючу тарілку. В результаті жителі Ростова, російського міста в 200 км на південний схід, регулярно відвідували футбольні й хокейні матчі в Донецьку.

"Донецьк розвивається ... він, безумовно, краще, ніж Ростов", - говорить 35-річний Володимир Рахімов, який регулярно відвідує спортивні заходи і вечірки.

Дороги, що з'єднують Київ з Польщею та іншими країнами ЄС "зараз майже закінчені", говорить пан Колесніков. "Основна увага в даний час направлена на будівництво нових доріг, що з'єднують в східні міста і Росією".

У 2009 році уряд Польщі обіцяв близько 3000 км нових автомагістралей і швидкісних доріг, які повинні з`єднувати Варшаву з кордоном Німеччини (перша траса), з`єднувати південь країни від Німеччини до України (друга траса), з`єднувати північь та південь, від Гданська до кордону з Чехією (третя траса).

Зрештою, зробили тільки половину, і все ще існують прогалини - особливо на магістралі Північ-Південь, де є суперечки з будівельними компаніями, які лишили ділянки незавершеними. В цілому, країна витратила близько $ 31млрд на дороги, приблизно три чверті з яких прийшли з ЄС.

Залізнична модернізація була набагато менш успішною - подорожі з Варшави до Вроцлава все ще займають близько п'яти з половиною годин, тобто приходиться перетинати відстань близько 400 км. Але великі успіхи були зроблені у галузі авіаперельотів, оскільки $2 млрд було витрачено на модернізацію або будівництво нових аеропортів у найбільших містах країни.

Покращення в Україні та Польщі потребують інвестицій. У Польщі логістичні компанії будують нові склади, які обслуговують всю центральну Європу.

Відвідувачі найбільших міст України прибувають до блискучих аеропортів, де їх зустрічають люди з посмішкою, а не похмурі прикордонники.

Освячений, із мальовничою середньовічною архітектурою, брукованими вулицями і культурними кафе, Львів на заході України також манить більше європейських мандрівників. На відміну від Польщі, яка має структурні фонди ЄС, уряд України мав оплачувати більшу частину модернізації інфраструктури за власний кошт, хоча і з допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку, який вклав €2,2 мільярда.

Антон Усов, український прес-секретар ЄБРР, говорить: "Інфраструктурний сектор, безумовно, залишається одним з наших головних пріоритетів на найближчі роки. Ми повинні бути готові інвестувати від 30 до 50 відсотків нашого річного обсягу бізнесу [€1 млрд] в інфраструктурні проекти".

Україна планує продовжити залучення приватних інвестицій, починаючи з конкурсу на концесію права на Бориспіль, аеропорт Києва.

Метою, говорить пан Колесніков, є перетворення аеропорту у найголовніший східно-західний центр, який підвищує податкові надходження в державну скарбницю.

Україна також хоче модернізувати свій парк залізничних поїздів, побудованих вітчизняними виробниками, і ввести у процес приватних операторів залізничних пасажирських перевезень. Права на управління близько 14 державними річковими і морськими портами також можуть бути виставлені на тендер, додає пан Колесніков.

Яцек Ростовський, міністр фінансів Польщі вважає, що модернізація призведе до підвищення економічного зростання.

"Є й інші аспекти нашої ситуації, які насправді стимулюють розвиток. П'ять років тому у нас не було автомагістралей. Тепер у нас є ключові автомагістралі, які охоплюють більшу частину країни і складуть мережу до 2020 ростку", - говорить він.

Коли підготовка до турніру закінчилася, нове будівництво сповільнилося, але Польща хоче продовжити будівництво, вбачаючи у інфраструктурних проектах спосіб стимулювання попиту у складних макроекономічних умовах.

Уряд має намір витратити близько $5 млрд у наступному році, і сподівається на підвищення витрат у наступному бюджеті ЄС. Славомір Новак, міністр транспорту, заявив: "Польща ще залишиться найбільшим будівельним майданчиком в Європі протягом багатьох років".

Роман Олеарчук з Києва та Ян Чиенський з Варшави