Блог | В деяких секторах економіки – катастрофа, бізнес просто зупинився
Нині світ зіткнувся з необхідністю подолання пандемії коронавірусу. Економіки окремих країн та глобальна економіка загалом потрапили в зону турбулентності.
Зрозуміло, що якщо країни, які генерують понад 50% світового ВВП, та знаходяться на повному карантині, то негативних наслідків для бізнесу буде значно більше, ніж під час минулих рецесій. Внаслідок фінансової кризи 2008 року річні продажі американських компаній впали на 15%. Цього разу падіння може досягти усіх 50%. В деяких секторах – а це індустрія подорожей, туризму, ресторанів, роздрібної торгівлі – катастрофа, цей бізнес просто зупинився. Продажі он-лайн – це досить невеликий відсоток від того, що продається загалом, а невпевненість в завтрашньому дні паралізує нові покупки.
В світовій торгівлі відбуваються процеси, які нівелюють попередні досягнення у лібералізації світової торгівлі. Держави вдаються до політики економічного націоналізму, встановлюючи обмеження на експорт певних товарів, мотивуючи це питаннями національної безпеки. До всього цього додається високий рівень безробіття. У США, які розгорнули безпрецедентну допомогу бізнесу, виділивши 2,3 трлн доларів на порятунок своєї економіки, вже 10 мільйонів людей зареєструвалися на отримання соціальної допомоги по безробіттю. Це шалене зростання рівня безробіття, чого не було під час останніх декількох економічних криз. Найбільше постраждає малий бізнес, який не має доступу до фінансування. Цікаво, що із 350 мільярдів доларів, які виділив уряд США на підтримку малого бізнесу, наразі розподілено лише 1.5%. Так само повільно виділяються кошти і в інших країнах, адже державні органи не були готові до тих завдань, з якими вони зіткнулися цього разу.
Подібна ситуація і в Європі, до чого додається ще й падіння фондових ринків та заморожування нових інвестицій. Як же Захід рятуватиме свою економіку? Уряд Великобританії виділив на підтримку населення і бізнесу 30 мільярдів фунтів та ще 300 мільярдів у вигляді державних гарантій для кредитування бізнесу. В Євросоюзі із фінансовою допомогою трохи складніше, бо це велика структура, яка складається із держав-членів. Загалом пандемія відкрила загальну проблему ЄС – багата північ і бідний південь. Перші вважають, що південні країни неправильно розпоряджається грошима.
Мовляв, вони незаощадливі і неефективно використовують кошти. Наприклад, коефіцієнт державного боргу до ВВП у Німеччині складає 59%, у Нідерландах – 49%, а в Італії він 136%, в Іспанії – 97%. Ось така велика різниця. Нещодавно відбулася суперечка між міністрами фінансів Нідерландів та Італії щодо запуску так званих коронабондів. Щодо цього домовленості не було досягнуто. Тим не менше, Європейський центральний банк підтвердив програму на купівлю суверенних бондів держав-членів на суму до 750 мільярдів євро, що значно полегшує урядам процес залучення фінансів на цілі пов’язані із боротьбою із Ковід-19 та негативними економічними наслідками.
У ЄС відбуваються дивні речі. Так введено обмеження на транскордонне переміщення людей в межах країн союзу. Крім того, ми бачимо обмеження у сфері торгівлі товарами. Деякі уряди вводять обмеження на експорт ексклюзивних медикаментів чи медичних засобів, що суперечить концепції єдиного ринку ЄС і завдає нищівного удару по іміджу головного пан-європейського проекту 20-го століття.
Ринки, що розвиваються, постраждають значно більше, ніж розвинуті економіки. На фоні падіння світової торгівлі та падіння цін на сировинні товари з січня цього року, інвестори почали виходити з бідних країн, включаючи Україну. Відсутність валютних надходжень зі сфери туризму та їх зменшення від експорту створює значний тиск на уряди бідних країн у зв'язку із відсутністю валюти для забезпечення імпорту та обслуговування зовнішніх боргів, зафіксованих у американських доларах. 90 країн уже звернулися за фінансування до МВФ. За підрахунками Інституту міжнародних фінансів, глобальної асоціації фінансових установ розвинутих країни, інвестори вже вивели 96 мільярдів доларів США із фондових ринків країн, що розвиваються. Відтік капіталу буде безпрецедентним у порівнянні з останньою кризою. Інститут вважає, що країнам, які розвиваються, потрібно буде 2.5 трильйони доларів США для підтримки своїх економік під час боротьби із пандемією.
Очевидно, що можливостей врятуватися від негативних наслідків цієї кризи у бідної України мало. Можна схвально оцінювати деякі кроки, які робить новий уряд Дениса Шмигаля для подолання негативних наслідків економічної кризи, але інституційна кволість, олігархічна структура економіки та залежність від експорту сировини відправляє Україну у вільне падіння.
