Блог | Українська біомаса чи російський газ?
Те, що Україна є енергозалежною державою, ми всі відчули в 2014 році, коли почалася газова криза через конфлікт із Росією. Саме тоді українці серйозно замислилися над альтернативними видами палива й почали масово скуповувати твердопаливні котли для обігріву будинків, і не тільки приватного сектору, але й багатоповерхівок.
Водночас, підключилися й муніципалітети та селищні ради, які за кредитні кошти від міжнародних фінансових організацій або ж завдяки приватним інвесторам почали будувати котельні на біомасі в тих місцях, де це було економічно доцільним та виправданим. Тобто, в районах з багатим осередком певного типу біомаси, або ж у віддалених від ТЕЦ мікрорайонах, куди тепло надходить з великими втратами по централізованій мережі, що обертається холодом у приміщеннях будівель соціальної сфери – дитсадків, шкіл, лікарень чи житлових будинків.
Такий підхід безумовно покращив ситуацію, але з часом на поверхню почали спливати проблеми, які на початковому етапі не передбачалися. Типовою стала картина, коли постачальник біомаси виграв тендер, уклав контракт, але в розпал опалювального сезону виявилося, що забезпечити необхідний обсяг біопалива він не може. Або – постачальник постійно зриває терміни поставок. У таких випадках контракт скасовується і в терміновому порядку оголошується новий тендер. Згідно процедури, процес проведення тендеру для визначення нового постачальника займає не менше двох тижнів. Стільки ж часу йде на узгодження умов контракту.
Тобто, виникає ситуація, коли в холодну пору року споживачі залишаються без тепла через безвідповідальність постачальників. Безумовно, за невиконання умов контракту існує відповідальність, але ефективного арбітражу для вирішення спорів поки в Україні не існує. Водночас біопаливо потрібне терміново, наприклад, для опалення школи чи лікарні.
Читайте: Проживемо і без ''Газпрому'': Україні запропонували гідну альтернативу російському газу
Що робити і чи існує вихід?
Вихід є. Він досить простий у реалізації й довів свою ефективність в інших країнах світу – це система електронної торгівлі біопаливом. За оцінками міжнародних та вітчизняних експертів в Україні існує величезний потенціал для впровадження проектів з виробництва теплової та електричної енергії з біомаси. Проте відсутність цивілізованого ринку біопалива, який дозволяв би покупцям і продавцям вести торгівлю на умовах конкуренції, відлякує інвесторів та залишає цей потенціал нереалізованим.
Сьогодні в Україні постачальниками біопалива є як державні лісгоспи, так і приватні компанії, що купують деревину на аукціонах у лісгоспах та доставляють товар замовнику. Серед великої кількості компаній-постачальників необхідно підібрати надійну, з якісним товаром та вигідною ціною. Для цього замовник контактує з декількома постачальниками, проводить перемовини, ділову переписку, узгодження умов контракту та інше, що вимагає значних витрат часу.
Більше того, комерційні пропозиції постачальників не уніфіковані за єдиним стандартом. Не існує також і типового контракту постачання, тому необхідно індивідуально узгоджувати умови доставки, одиниці вимірювання, якісні характеристики, ціни, штрафні санкції та інше. Тобто весь процес підбору постачальника тривалий та вимагає суттєвих адміністративних витрат.
В умовах енергетичної кризи, в якій зараз живе Україна, – таку ситуацію потрібно вирішувати оперативно. А якщо ні ¬– страждатимуть кінцеві споживачі, тому що час пошуку постачальника біопалива та надання неякісних послуг безпосередньо відобразиться на погіршенні рівня їх комфорту, і як наслідок – на стані здоров’я.
Переваги електронної торгівлі біопаливом в тому, що система збирає постачальників і покупців біопалива в рамках єдиної електронної платформи, в якій будуть узгоджені єдині уніфіковані вимоги до всіх учасників, визначені правила торгівлі біопаливом, стандартні параметри палива, умови доставки, штрафи та інше. Система спрощує пошук постачальника палива та економить час та гроші покупця на розсиланні комерційних запитів, діловій комунікації, укладанні та узгодженні контрактів тощо.
Крім того, завдяки прозорій системі торгів та рівних умов для усіх учасників, продавці та покупці мають змогу купити або продати товар на найбільш вигідних ринкових умовах. Електронна система повністю виключає можливість для корупції, маніпулювання чи фізичного впливу на учасників, що створює передумови для її широкого використання.
Читайте: Підвищення ціни на газ в Україні: що загрожує субсидіантам
Як це працює в Європі?
Кожна країна використовує найприйнятнішу для своїх умов торгову платформу, яка має свою класифікаційну шкалу якісних характеристик біопалива з урахуванням потреб місцевого ринку. Для прикладу, литовська біржа біопалива (Baltpool) здійснює торги деревною тріскою та деревними гранулами з встановленими класами якості. Клас якості сировини залежить від основних паливних характеристик, таких, як вологість, зольність, теплота згорання, наявність домішок та інших показників.
Для України можливо використати існуючий практичний досвід різних біопаливних бірж, серед яких – CME Group, Minneapolis чи Baltpool та взяти за основу вже розроблені класифікації біопалива.
Точність і кваліфікованість при проведенні оцінки якості біопалива та встановлення класу якості є запорукою успіху на подальшому етапі. Від цього залежить, по-перше, ціна купівлі-продажу товару, а по-друге, ефективність використання палива в теплогенеруючих установках. Як правило, такі установки розраховані для роботи на конкретних видах палива, і від якості палива залежить їх ККД, потужність, температура теплоносія, а також рівень викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Контроль якісних показників забезпечується через проведення обов’язкового аналізу кожної партії на місці доставки у замовника, а за потреби - у незалежній сертифікованій лабораторії. Таким чином, замовник отримує паливо належної якості з підтвердженими показниками. Якщо ж паливо не відповідає призначеному класу якості, ціна на нього або коригується, або замовник відмовляється від неякісної партії.
Ще однією перевагою системи електронної торгівлі є те, що базова ціна біопалива формується не за одиницею маси чи об’єму, як це сьогодні робиться в Україні, а за одиницю енергії в біопаливі, яка виражена в тонах нафтового еквіваленту (т н.е.). Для цього проводяться лабораторні дослідження, за результатами яких маса доставленого біопалива перераховується в кількість доставленої енергії, за яку здійснюються розрахунки між сторонами.
Такий підхід стимулює продавців забезпечувати постачання якісного товару та дозволяє уникнути зайвих суперечок, які доволі часто виникають при використанні коефіцієнтів перерахунку натурального палива в умовне, втрат через трамбування чи вивітрювання, або ж, приміром, псування під час транспортування. Щоб уникнути будь-яких спірних питань щодо якості, за умовами системи електронної торгівлі можуть проводитися додаткові лабораторні дослідження контрольного зразка.
Контроль за якістю товару здійснюється ще й через механізм присвоєння постачальникам палива класу надійності. Клас присвоюється в залежності від їх досвіду роботи на ринку, наявності необхідної транспортної та заготівельної техніки, потужності за обсягами поставок, грошового потоку тощо. У свою чергу покупці також поділяються на класи, в залежності від обсягу споживання біопалива. Для зменшення ризиків збоїв поставок палива угоди між менш надійними постачальниками та більш крупними споживачами обмежуються.
Створення електронної системи торгівлі біопаливом в Україні з чітко зафіксованими показниками якості біопалива дасть можливість відповідальним продавцям розраховувати на гарантований збут продукції за найбільш вигідними ринковими цінами, а покупцям – забезпечить гарантії постачання якісного біопалива з обраними характеристиками. Важливо й те, що система електронної торгівлі біопаливом дасть змогу "зустрітись" покупцям і продавцям та обрати партнерів на найбільш вигідних умовах, що забезпечить позитивний імпульс для розвитку всієї біоенергетичної галузі та ринку суміжних послуг.
Що для цього потрібно?
По-перше, відповідне законодавство й регуляторна база, якої поки не існує в Україні. По-друге, потрібно визначити відповідальних за цей процес на державному рівні. А далі провести тендер та вибрати оператора системи. Роботи чимало, але, на думку експертів, запровадження електронної біржі в Україні забезпечить прискорення розвитку всієї біоенергетичної галузі й сприятиме економічному зростанню регіонів.
Читайте: Подорожчання в два етапи: озвучено прогноз щодо цін на газ в Україні
Яким чином запровадження системи вплине на кінцевого споживача?
Передусім, від впровадження системи електронної торгівлі біопаливом виграють не лише покупці і продавці біопалива, а й споживачі теплової енергії. Адже її поява буде сприяти заміщенню дорогого газу місцевими видами палива, збільшенню кількості виробників та обсягів виробництва тепла з біомаси, що в результаті призведе до здешевлення послуг з опалення для населення та бюджетної сфери.
Експерти пояснюють, що ціни на біопаливо будуть знижуватися за рахунок високої конкуренції, адже система електронної торгівлі біопаливом забезпечить відкриті торги та доступ до них максимальної кількості постачальників. За рахунок високої конкуренції та відкритих даних прогнозується зниження ціни та її вирівнювання. Крім того, ціни попередніх торгів будуть публічно доступними, й наступного разу учасники уже будуть орієнтуватися на існуючий рівень ринкових цін. Так відбулося в Литві. Зниження ціни біопалива на біржі Baltpool у 2015 році склало 40% порівняно з 2012 роком.
На додаток, можна буде вирішити ще одну проблему. Сьогодні існує система, коли підприємствам теплопостачання встановлюються ліміти на споживання газу, а сплачені споживачами кошти за теплову енергію, в першу чергу, спрямовуються на оплату газу та боргів за газ, залишаючи підприємства без коштів для утримання технічного стану обладнання чи проведення модернізації мереж. Через це підприємства економлять газ, недогріваючи воду для опалення, а також відключають подачу гарячої води влітку.
При використанні біомаси необхідність встановлення лімітів на газ відпаде. В результаті споживачі зможуть отримувати послуги належної якості, зокрема й гарячу воду весь рік.
Читайте: Без субсидії можуть залишитися 80%: українці через борги за газ ризикують втратити ''знижки''
Що вже зроблено в Україні?
В рамках проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" були виконані дослідження світового досвіду створення та функціонування систем торгівлі біопаливом. На основі отриманих результатів та з урахуванням національних особливостей розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку торгівлі твердими біологічними видами палива". Наразі відбуваються експертні обговорення запропонованої системи електронної торгівлі та визначаються подальші рішення щодо прийняття відповідного законодавства.
Сьогодні в Україні вже акредитовано сім лабораторій, що здійснюють визначення показників твердого біопалива згідно діючих стандартів ДСТУ ISO, ДСТУ EN і мають представництва в різних регіонах. Ці лабораторії будуть не лише видавати сертифікати якості біопалива, що є обов’язковими для реалізації товару через систему електронної торгівлі, а й будуть постійно контролювати ключові якісні показники кожної партії товару.
За правилами торгівлі саме продавці несуть відповідальність за якість біопалива у кожній партії. На вимогу покупця постачальник повинен надати на товар сертифікат якості. Оскільки від результатів лабораторних досліджень буде залежати кінцева ціна за фактично поставлений товар, то до лабораторій має бути довіра з боку продавців та покупців. Саме тому, за правилами роботи системи електронної торгівлі, сертифікати якості мають надаватися лабораторіями, що акредитовані Національним агентством з акредитації України (НААУ) і мають право проводити відповідні дослідження якості твердого біопалива.
Таким чином, запровадження в Україні системи електронної торгівлі упорядкує ринок біопалива, зробить його більш прозорим та контрольованим. Споживач, в свою чергу, отримає низку переваг, таких як гарантія якості та постачання, а також зниження ціни на послугу. Підприємства відчують зменшення адміністративних витрат. Крім того, зможуть акумулювати кошти на розвиток та модернізацію, а не витрачати їх виключно на закупівлю дорогого газу, як це відбувається зараз.
Ці зміни, в цілому, пожвавлять конкуренцію на ринку біопалива та збільшать загальний обсяг виробництва енергії з відновлюваних джерел. Більше того, система стимулюватиме створення нових ринків, появу нових виробників та споживачів біопалива, створення нових робочих місць. А головне – забезпечить надійність та належну якість послуг за найнижчими цінами для кінцевих споживачів.
Матеріал підготовлено за матеріалами Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні". Думки авторів, висловлені в цій публікації, не обов’язково співпадають з позицією Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.
