Блог | Поступ України у сфері протидії відмиванню коштів: вплив на фінансовий сектор
Новий закон про фінансовий моніторинг дав змогу Україні досягти поступу у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Зокрема, наприкінці серпня 2020 року Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (MONEYVAL) опублікував звіт про прогрес України в цій сфері. Про це йдеться в повідомленні пресслужби Держфінмоніторингу України. Ухвалення нового закону про фінансовий моніторинг сприяло позитивній оцінці MONEYVAL.
Як відзначив Голова Держфінмоніторингу Ігор Борисович Черкаський: "Успішне затвердження другого звіту про прогрес, попри обмеження спричинених COVID-19, є результатом цілеспрямованого та незворотного курсу України до найвищих міжнародних стандартів у сфері ПВК/ФТ", пише Сергій Діденко для ua.news.
Ми вирішили висвітлити новели українського фінмоніторингу та їх вплив на банківський й небанківський фінансові сектори.
Європейські стандарти та їх імплементація
Рада ЄС та Європарламент в грудні 2017 року досягли згоди щодо внесення змін до четвертої Директиви ЄС, яка спрямована на протидію відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом (англ. – 4th Anti-Money Laundering Directive (4AMLD)) та прийняття її у новій редакції – п’ята Директива – 5th Anti-Money Laundering Directive (5AMLD).
Держави-члени Євросоюзу зобов’язалися запровадити відповідну Директиву до 10 січня 2020 року. Нова версія європейської директиви AML покликана посилити контроль банків за рухом коштів на рахунках клієнтів, джерелами їх походження, а також призначенням переказів в контексті реального економічного сенсу.
Рисунок 1 – Ключові аспекти п’ятої Директиви ЄС
Джерело: Comply Advantage.
Варто зазначити, в умовах запровадження AMLD-5, більше не потрібно буде доводити компетенцію свого інтересу до інформації – дізнатися, хто контролює компанію зможе будь-яка фізична особа. Своєю чергою банки при відкритті рахунку повинні будуть в обов’язковому порядку перевіряти дані заявника до загальноєвропейської бази бенефіціарів. І повідомляти владу про виявлені розбіжності між інформацією з реєстру і даними, які є в розпорядженні банку.
Країни ЄС зобов’язані створити національні реєстри публічних осіб (PEPs), інформація з яких буде консолідуватися на загальноєвропейському рівні. Здійснюється посилення контролю щодо операцій з контрагентами із країн з високим ступенем ризику легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, включаючи можливість встановлення обмежень на транзакції, ведення бізнесу в таких державах тощо.
Тотальна деанонімізація в ЄС – до 20 вересня 2020 року. Відтак усі країни Євросоюзу повинні створювати централізовані реєстри власників поточних і ощадних рахунків, а також банківських сейфів. Винятків немає – інформація буде збиратися стосовно усіх фізичних та юридичних осіб. Доступ до цих баз даних отримають підрозділи фінансової розвідки країн ЄС. Функції фінансової розвідки в Україні, нагадаємо, покладаються на Держфінмоніторинг.
Рейтинги України за окремими стандартами FATF
В підсумку перевірки Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (MONEYVAL) рейтинги України за окремими стандартами FATF були переглянуті з "частково відповідає" на "значною мірою відповідає".
MONEYVAL відзначив прогрес України за двома основними напрямками, зокрема, удосконалення кримінально-правових положень щодо злочинів з фінансування тероризму, а також посилення санкцій до фінансових установ та інших суб’єктів за невиконання законодавства про фінмоніторинг (таблиця 1).
Таблиця 1- Зміни щодо рівня санкцій у порівнянні Законів 1702 та 361
Джерело: ДСФМУ.
Новими змінами також усунуто недолік, знявши максимальний розмір штрафних санкцій за 2 і більше порушень, які прирівнюються лише до найтяжчого виявленого порушення. Максимальна штрафна санкція за порушення у сфері ПВК/ФТ для фінансових установ становить 4 505 000 Євро (стаття 32 (6) (2)). У разі численних порушень, штрафні санкції додаються. Стосовно ВНУП, сума максимальної штрафної санкції обмежується двократним розміром вигоди, отриманої СПФМ в результаті вчинення порушення, а якщо така сума вигоди не може бути визначена – 908,052 Євро.
Варто зазначити, оцінка поступу з боку MONEYVAL щодо відповідності міжнародним стандартам – це відкритість та довіра міжнародних фінансових інститутів, а також довіра інвесторів до ведення бізнесу в Україні.
Ключові аспекти нового закону про фінансовий моніторинг
Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", опублікований в Голосі України, №251 28.12.2019 року, набув чинності в кінці квітня 2020 року, обумовивши подальші зміни організаційно-правових засад функціонування фінансового моніторингу у банках України.
Закон набув поширення й на небанківський фінансовий ринок, а відтак, імплементація чинних законодавчих норм запроваджується й в механізми регулювання ринку електронних грошей.
Нові підходи фінансового моніторингу все далі віддаляють від бюрократичного загального підходу на основі запровадження ризик-орієнтованого підходу у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Це дає змогу подолати інформаційну невизначеність в управлінні ризиками й зосередити увагу на виявленні саме підозрілих операцій, які насправді пов’язані зі злочином (рис. 2).
Рисунок 2 – Ризик-орієнтований підхід – нова ідеологія Закону
Джерело: НБУ.
Відтак, новою ідеологією закону є ризик-орієнтований підхід у всіх процесах фінмоніторингу. Це, своєю чергою, обумовлює підвищену увагу до найвищих ризиків та загроз.
Отже, новий закон дозволяє зменшити інформаційну невизначеність усунувши "шумові ефекти", які пов’язані з надлишком інформації, й дозволяє зосередитись на найбільш ризикових активах та клієнтах. Такими кроками є зменшення з 17 до 4 порогових операцій, обов’язкових для звітування, та збільшення порогової суми зі 150 тис. грн до 400 тис. грн.
Нагадаємо, для ідентифікованих та верифікованих у повному обсязі користувачів електронних гаманців НБУ скасовує обмеження, встановлені раніше щодо сум електронних грошей, на які можуть здійснюватися розрахунки та перекази. На поповнюваному електронному гаманці може зберігатися максимальна сума в розмірі 400 тис. грн; на непоповнюваному – 5 тис. грн.
Варто зазначити, що стосується застережень відповідно до норм AMLD-5 за сумами проведення транзакцій, то поріг для онлайн операцій з передплаченими картами (Prepaid Cards) буде знижений до €50. При цьому ліміт ідентифікації власників таких карт буде понижено з €250 до €150.
Новий закон передбачає наближення до провідних практик та міжнародних стандартів, зокрема, запроваджено перехід до кейсового звітування про підозрілі операції клієнтів, посилено вимоги до виявлення кінцевих бенефіціарів, замороження активів осіб зі списку терористів замість складної процедури зупинення трансакцій, а також запроваджено зміни щодо підходів до політично значущих осіб (PEPs).
В підсумку варто зазначити, законом посилено відповідальність за non-compliance (запровадження для всіх СПФМ загрозливих та стримуючих заходів впливу). Для банків та інших фінансових установ законом передбачено істотне зростання штрафів, максимальний розмір якого становить 10 млн НПД (170 млн грн), для інших СПФМ – максимальні штрафні санкції сягають розміру 2 млн НПД (34 млн грн).
