Коронавірус "дає свої плоди", або Про кризу держбюджету

Коронавірус 'дає свої плоди', або Про кризу держбюджету

Державний бюджет у липні за загальним фондом наповнено лише на 85% від рівня минулого року. Після секвестру бюджету у березні план на поточний рік майже тотожний факту минулого. Що ж тоді відбувається, які причини такої кризи?

Коронавірус "дає свої плоди" в усьому світі. Україна не є виключенням. Але падіння економіки та, як наслідок, бюджетних доходів в Україні знову "б’є рекорди". Зупинка багатьох виробництв, скорочення робочих місць, паніка та озлобленість у суспільстві… Реформи Президента України й уряду не працюють, нема розуміння, що буде далі через обстановку в світі?

Світ замикається. І країни дедалі більше замикаються в собі та вирішують проблеми своїми силами. Концентруються на економічному націоналізмі та протекціонізмі.

США вперше в історії влили в свою економіку майже 5 трлн доларів у квітні-травні 2020 р. із метою компенсувати малому бізнесу, самозайнятим громадянам і найманим працівникам недоотриманий прибуток від зупинки їхнього бізнесу. Також США активно фінансували з держбюджету наукові дослідження для отримання вакцини від коронавірусу (вже на кілька мільярдів доларів).

Водночас Китай активно рятує найуразливіші галузі своєї економіки — малі приватні підприємства, а не стимулює зростання в цілому. Китайський уряд дуже хоче уникнути соціальних заворушень і банкрутств. І те саме відбувається у більшості країн.

Яких заходів уживає наш уряд та Президент? Адже через розшарування політичної та адміністративної еліти ми спостерігаємо локалізацію осередків лиха не лише на міждержавному рівні, але й усередині країни, в самому суспільстві. Карантин, що затягнувся, економічне безсилля та невизначеність породжують хаос і зневіру громадян. Україні немає звідки чекати на допомогу за великим рахунком.

Беручи до уваги, що економіка, у загальному розумінні, це господарська діяльність усіх суб’єктів суспільства, переконаний, що відновити першочергово необхідно саме довіру в суспільстві. Наразі поняття справедливості стало частиною популістських заяв багатьох політиків і рівень довіри суспільства до влади стрімко скорочується.

Думаю, що Україна повинна розраховувати перш за все на себе, як і інші держави. Україна — держава з колосальними ресурсами та потенціалом. І якщо попередніми методами реалізації цих ресурсів, як ми бачимо, не вдається реалізувати вихід із затяжної політичної та соціально-економічної кризи, то потрібні кардинально інші підходи із задіянням прогресивних технологій і професійних рішень у різних сферах.

І ці рішення мають стосуватися, на мій погляд, таких напрямів.

Справедливість і чесність — шлях до державності. Всі державні служби та сервіси мають функціонувати абсолютно прозоро, усі сервіси, послуги, процеси на всіх рівнях мають буди переведені в електронний формат. Діджиталізація не суспільства, а держаних інституцій. Лише через прозорість усіх процесів можна дійти довіри.

Громадянин — це у першу чергу власник спільного майна, яке ми поєднуємо з поняттям "держава", а також власник свого приватного (особистого) майна. Він має право на прибуток від користування спільним майном і право на недоторканність своєї приватної власності. Сьогодні ці права громадянина не захищені. Першопричиною їх порушення є відсутність єдиної та достовірної системи обліку майна. Корупція в державі — це наслідки.

Захист громадян і власних політичних та економічних інтересів — саме це має стати основою зовнішньої політики. Україна має домогтися таких домовленостей, що зроблять її економіку не просто сильнішою, а насправді міцною. Водночас потрібно покладатися на український народ, армію та дипломатію. Адже сильна економіка країни передбачає спроможність та самодостатність її громадян.

Незалежність країни має ґрунтуватися на спільних інтересах і цінностях. Дуже значуща цінність нашого суспільства — це державність і суверенітет. І на цьому повинні базуватися всі держані рішення.

Взаєморозуміння — ключ до єдності. В нашій країні настільки різноманітна історія та культура, що це є нашою цивілізаційною перевагою. Це незаперечний ресурс взаємозбагачення. І нам потрібна така модель розвитку, що дозволить не просто співіснувати різним мовам і культурам, але й буде гарантувати їхній захист.

Оновлена економіка. На мій погляд, потрібно перш за все розуміти, що одне з найважливіших завдань уряду полягає у забезпеченні умов для своєчасного технологічного оновлення економіки, тобто прямо сприяти економічному розвитку країни. Такий уряд має бути не лише професійним, але й здатним реалізувати головну місію — турбуватися про своїх громадян, яким потрібні і робочі місця, і умови для ведення бізнесу. Потрібно на стратегічному рівні планувати відновлення економіки за найпріоритетнішими напрямами. Тоді суспільство буде іншим — дійсно громадянським.

І економіка буде цілком іншою.

Криза у нас в головах!.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Украина