18 октября • обновлено в 14:31
МоваЯзык
Мир Спорт

/ Блоги - Mакроэкономика

Валютна лібералізація: як запобігти знекровленню фінансової системи

Нові норми спровокували чергову хвилю витоку капіталу за кордон

Вже майже чотири місяці діє валютна лібералізація, яка, за законом, стартувала 7 лютого.

Нагадаю, згідно з новими нормами, бізнес отримав дозвіл на репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. Збільшено й дозволену суму репатріації – з $7 млн до 7 млн євро в місяць. Крім того, суб’єктам ЗЕД вже не потрібно резервувати кошти у гривні для покупки валюти за один день до проведення цієї операції – так зване правило Т+1 відмінено. Знято заборону на використання рахунків за кордоном без дозволу НБУ. Скасовано індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінила система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис євро – для фізичних осіб). З Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" вилучено статтю 37, згідно з якою до суб’єктів ЗЕД застосовувались спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення або ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Скасовано щоквартальне декларування валютних цінностей, які належать резидентам України та знаходяться за її межами.

Для фізичних осіб з’явилась можливість обміну валюти онлайн. Збільшено терміни розрахунків з 180 до 365 днів по зовнішньоекономічних контрактах. З березня знижено норму обов’язкового продажу валюти бізнесом з 50% до 30%.

Отже, за період, що минув з моменту старту валютної лібералізації, можна вже побачити певний вплив нововведення на фінансову систему. При всіх позитивних моментах мушу відзначити: фінансова система країни отримала нові виклики.

Передусім виросли ризики того, що компанії, котрі здійснюють ЗЕД, завзято використовують її можливості для виведення капіталу з країни, що вже спровокувало зріст й без того колосальної суми дебіторської та кредиторської заборгованості, яка накопичилась останніми роками від здійснення такого роду діяльності.

Традиційно суб'єктами застосовуюється декілька поширених схем, завдяки яким валюта виходить з країни й осідає на рахунках за кордоном. Це - експорт по "непрямих" контрактах (через підконтрольні компанії – у більшості випадків з офшорним статусом), залучення пов’язаних банків, які не поспішають виконувати свій обов’язок агента валютного контролю. Укладаються також договори відступлення права вимоги по боргу за зовнішньо-економічними контрактами або договори про зарахування зустрічних вимог, застосовуються векселі для розрахунків.

Наразі, згідно з інформацією НБУ, ми маємо таку невтішну арифметику: сума заборгованості нерезидентів перед українськими суб’єктами ЗЕД дорівнює 4,24 млрд доларів за експортними операціями та 2,4 млрд доларів – за імпортними. При цьому, за результатами перевірок, проведених фіскальною службою, у суб’єктів ЗЕД встановлено дебіторську заборгованість з порушенням строків розрахунків на загальну суму 3,45 млрд доларів.

Тобто, на сьогодні кожен п’ятий долар від здійснення ЗЕД повертається до країни з порушенням законодавчо встановлених строків, або взагалі не повертається.

Мені можуть заперечити, що виведення з країни капіталу без рівнозначного його надходження – проблема, що виникла не сьогодні. Так само, як не за один день чи рік накопичувалась заборгованість. Погоджуюсь.

Але саме сьогодні – при впровадженні норм валютної лібералізації – в ситуації, коли в Україні ще повноцінно не запрацював План дій BEPS (який, власне, спрямований на боротьбу з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування), а відтак – при відсутності з боку держави належного контролю за виводом капіталу – в тому числі в офшори – ми ризикуємо знекровити фінансову систему та економіку в цілому, суттєво послабити позиції національної валюти.

Отже, в першу чергу – синхронно з початком валютної лібералізації – дуже дієвою має бути реалізація мір, спрямованих на підвищення відповідальності з боку банківських установ за порушення вимог валютного законодавства аж до позбавлення ліцензії на право здійснення валютних операцій та суттєвих штрафів.

Важливим також є забезпечення невідворотності відповідальності з боку СГ, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, за порушення строків розрахунків.

Звертаю увагу суб’єктів ЗЕД: розмір фінансової санкції (пені) залишився незмінним – 0,3 відсотки суми неодержаних від нерезидента грошових коштів та/або вартості недопоставленого товару. Незмінним також залишається право податкових органів стягувати за результатами перевірок пеню за порушення граничних строків розрахунків.

При цьому – у разі, якщо до 7 лютого цього року (коли почалася лібералізація) у СГ не настав 180-денний строк завершення розрахунків, -- банки продовжують здійснювати валютний нагляд граничних строків. Якщо їх було порушено – застосовується відповідальність згідно вимог Закону № 185-ВР (тобто, без урахування нових, збільшених строків, що вступили в дію з лібералізацією).

До речі, фіскали підготували проект Порядку застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених банків) за порушення вимог валютного законодавства.

Ініціатива передбачає диференційований підхід до застосування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства – залежно від характеру та кількості порушень – і складає 25% (а якщо повторно – 50%) від суми операції, проведеної з порушеннями. У випадку ж, якщо сума такої операції незначна, порушника звільняють від відповідальності. Зараз проект знаходиться на погодженні у Кабміні.

Ще – з першочергового. Вважаю за необхідне якнайшвидше втілення в реальність перших кроків вже згаданого Плану дій BEPS. А для цього – прийняття відповідного закону, проект якого з’явився ще минулого року.

Нагадаю, він передбачає цілу низку мір. Зокрема: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях (які вони контролюють) і правила оподаткування таких компаній; обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами; запобігання зловживанням при застосуванні договорів про уникнення подвійного оподаткування; запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва; удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням; застосування правил звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній.

Переконаний: тільки такими симетричними заходами на тлі впровадження ліберальних норм на валютному ринку ми зможемо водночас створити комфортний клімат для залучення інвестицій та органічно інтегруватись до світового економічного простору, й при цьому – захистити вітчизняну фінансову систему та економіку в цілому від незаконного відтоку капіталу. А згодом – і повернути в Україну належне.

Ты еще не подписан на наш Telegram? Быстро жми!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

0
Комментарии
4
0
Смешно
5
Интересно
4
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Блоги / мнения

ads pixel