УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Богдан Петренко
Богдан Петренко
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму

Блог | Зниження терактів в Україні: перемога чи зміна стратегії агресора?

Зниження терактів в Україні: перемога чи зміна стратегії агресора?

За даними Генпрокуратури, в 2018 році на території України зафіксовано 950 злочинів за статтею "теракт". Це – на 32% менше, ніж було у 2017 році.

Ця тенденція – зниження числа терористичних актів – спостерігається уже два роки. Бо якщо порівняти з 2016 р (1865), то падіння – майже удвічі (на 49%). Схожу картину нам пропонують і міжнародні дослідники терористичних атак – зокрема за даними Світового рейтингу тероризму, Україна піднялись з 11 до 21 позиції за рівень загрози терактів за ці ж два роки.

Зниження терактів в Україні: перемога чи зміна стратегії агресора?

Чи варто вже святкувати перемогу? Є декілька тенденцій. І те, що СБУ навчилась протистояти терактам – це лише одна з них.

Читайте: Закон про булінг – не панацея, але перемога

Перше. Як це недивно, але у світі також фіксується і зниження числа терористичних атак, і зниження кількості жертв від них. Але відчуття безпеки від того не зростає. Бо воно залежить не від статистики, і навіть не від реального розкриття та попередження цих злочинів. Відчуття безпеки залежить від: а) довіри до органів безпеки; б) відчуття зони безпеки. Перший пункт – це переважно проблема України. А ось відчуття зони безпеки – це європейська проблема. Зростання міграційних процесів, збільшення кількості "чужинців" (насправді – мігрантів) на звичному ареалі проживання, стимулює параноїдальні установи. До речі, в Україні це також проявляється, особливо у великих містах, що притягують до себе мігрантів. Тому відчуття небезпеки зростатиме не лише від кількості реальних злочинів, а й від довіри та міграції.

Читайте: Україна і Світовий рейтинг тероризму-2018: нарешті помітили ''ЛНР''

Друге. Більшість терористичних атак відбуваються на території Донецької та Луганської областей. Зокрема за останній рік число таких атак – 921 або 97% від усіх зафіксованих. Фактично це означає, що це – обстріли, які здійснюються з неконтрольованих територій. Можна спрогнозувати, що в цьому році число атак також знизиться. Не тому, що суттєво зменшиться число обстрілів на Донбасі. А через зміну статусу операції – з антитерористичної у військову. Просто обстріли перестануть називати терористичними атаками, а кваліфікуватимуть по іншому.

Третє. В регіональному вимірі найпроблемнішими були Дніпро (9 випадків), Київ (7), Одеса (4), Львів (3), Херсон і Закарпаття (2). По одному – в Криму та Запоріжжі. Таким чином, - атаки відбувались не лише на територіях, які Кремль претендував окупувати під гаслами "руської весни". Традиційно - під загрозами символічні зони.

Читайте: Що дасть заборона в’їзду росіянам?

Четверте. Виборчий період, що розпочався в Україні, - це виклик головному замовнику терактів – агресору. Але, зважаючи на те, що він змінив стратегію, і став позиціонуватись на гаслах "миру", то можна спрогнозувати, що замовлень на атаки не буде. Щонайменше, - до того часу, коли Кремль усвідомить, що його політичні сили пролітають повз наступну коаліцію в парламенті. Тоді його гра у мир закінчиться.

Але це не означає, що до кінця цього року в нас усе буде спокійно. Бо в нас вистачає і своїх – внутрішніх замовників. Тим більше, що за останні 5 років частина політичних сил в Україні забула, як це проводити акції без застосовування агресії. І звичайно, Кремль, який цього року "воюватиме" в Україні уже не під гаслами "руської весни". Його мета - насадити інші загрози. Змінити порядок денний. Тому і джерела небезпеки можуть перенестись з областей, де потенційно можлива підтримка проросійських гасел, на Центр та, ще більшою мірою, - Захід України. Для того, щоб дезорієнтувати громадян у реальних загрозах та поглибити їх відчуття небезпеки (читай – недовіри до влади), яке й так – набагато вище, ніж реальні загрози для населення.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...