Блог | Мiнна загроза в Україні: щодесята жертва пiдривiв – дитина
Україна – одна з найзабрудненіших мінами і вибухонебезпечними предметами країн світу. Відповідно до даних Міноборони, на сході України унаслідок підриву на мінах та інших вибухонебезпечних залишках війни від 2014-го постраждало 833 цивільні особи. 269 з них – загинули, інші зазнали поранень та каліцтва. З поміж згаданих жертв – 27, тобто кожна десята, це діти.
Попри те, що натепер в Україні протимінна діяльність набула значно вищої якості, а постійні просвітні кампанії серед жителів Донбасу в рази зменшили кількість жертв підривів, однак проблема мінної безпеки тут надзвичайно актуальна.
Земля Донбасу "пекельно" нафаршована
Передусім непокоїть, що під загрозою постійно перебувають об’єкти інфраструктури, зокрема, критичної – залізниці, автошляхи, газо- водопроводи, електромережі тощо. До багатьох з них у разі настання певної кризової ситуації часто неможливо дістатися саме через значну забрудненість території снарядами і мінами, що не вибухнули.
Торік сапери ЗСУ, піротехніки ДСНС відпрацювали понад 1 тис. заявок на обстеження щодо наявності вибухонебезпечних предметів (ВНП) об’єктів інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність мирного населення. Від початку бойових дій на сході України, сапери загалом перевірили понад 30,5 тис. га таких "брудних" територій, знищивши 430 тис. ВНП. Про це днями зауважував начальник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності МОУ полковник Максим Комісаров.
Найбільшу небезпеку для мирного населення становлять вибухові саморобки. Йдеться про різнокаліберні "пекельні" пристрої – як примітивні, так і надзвичайно хитромудрі. І їх російсько-окупаційні сили встановлюють не лише там, де перебувають українські підрозділи, залучені до ООС, чи на маршрутах їх пересування, а й в населених пунктах Донбасу. В останньому сценарії противник прагне досягти не стільки якоїсь значної воєнної переваги, скільки посіяти серед місцевих українців панічні настрої.
Зараз уже зібрано значний обсяг даних про способи виготовлення, встановлення, приведення в дію таких вибухових пристроїв. Що дозволяє говорити про існування реальної адекватної та гнучкої тактики протидії їх застосуванню всіма силовиками держави.
Українські сапери нині значно "підросли" фахово. Це результат накопиченого досвіду в різноманітних миротворчих місіях, бойового застосування саперів в умовах АТО, численних курсів підготовки й навчань, організованих нашими партнерами із НАТО.
Про подальшу професіоналізацію саперної справи в Україні свідчить успішний виступ команди Центру розмінування Головного управління оперативного забезпечення ЗСУ торік восени у Канаді на військовій базі "Борден" (м. Міфорд, штат Онтаріо), де проводилися міжнародні навчання "Ardent Defender — 2018".
З-поміж 20 учасників наші сапери стали кращими – причому вони уперше брали участь в такому професійному форумі. Тут відпрацьовували повний цикл протидії загрозам від вибухових пристроїв у комбінованому, міжвідомчому, багатонаціональному й громадському середовищах. Також фокусували увагу на мінімізації загроз від ВНП у контексті операцій з підтримання миру.
Закон ухвалено. На черзi – нацiональнi стандарти
Але найвідповідальнішим їхнім полігоном досі є, і ще тривалий час буде, саме Донбас. Щороку складається новий План заходів з організації робіт гуманітарного розмінування звільнених територій Донецької та Луганської областей. Профільні міністерства і відомства, залучаючи міжнародні організації, котрий рік поспіль ліквідовують наслідки мінного "засмічення" регіону. Значно покращити цю діяльність покликаний ухвалений торік у грудні закон "Про протимінну діяльність", який 25 січня 2019-го набув чинності.
До цього часу, оскільки не було документа вищої юридичної сили – закону, не існувало державної програми з розмінування та належного цільового фінансування. Міноборони раніше вже ініціювало розробку програми з протимінної діяльності, де передбачалося і фінансування. Але ініціативу не вдалося втілити саме через брак закону. Оскільки такий документ уже є, то ближчим часом слід очікувати появи такої програми і бюджетування. Поки ж роботи з розмінування відбуваються за рахунок поточного бюджету Міноборони на виконання визначених завдань.
Проте не меншого стратегічного значення має розробка національних стандартів у сфері протимінної діяльності. І з цим варто поспішити. Ти паче, що Міноборони у співучасті з іншими партнерами розробило і вже передало до Національного органу стандартизації національний стандарт "Протимінна діяльність. Процеси управління. Основні положення".
Остаточне адаптування міжнародних стандартів протимінної діяльності до умов України уможливить появу ефективної системи протимінної діяльності. Наскільки вона справді є ефективною, можна буде відслідкувати, користаючись інтерактивною картою територій України, забруднених мінами та ВНП. Як запевнив Максим Комісаров, вона повністю запрацює до кінця року. Допоки ж на своєму веб-сайті Міністерство оборони розміщує тестовий варіант мапи, розроблений за сприяння неурядової організації "The HALO Trust", фінансованої британською стороною.
Посилання на інформаційну карту забруднених мінами територій: http://halotrust.maps.arcgis.com/apps/MapTools/index.html?appid=5e740f902a864403b360776dc291444e
Європа i НАТО допомагають
Очільник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності повідомив, що в Україні почалася реалізація Трастового фонду НАТО зі знешкодження ВНП та протидії саморобним вибуховим пристроям. Передусім, він покликаний допомогти досягти взаємної сумісності профільних сил і засобів України й Альянсу. Також він має розвинути спроможності із захисту цивільного населення від мінних загроз. Найближчим часом зберуться всі зацікавлені представники, які імплементуватимуть положення цього фонду.
– Поліпшити протимінну діяльність у країні можуть і укладені Міністерством оборони меморандуми з представництвами "The HALO Trust", швейцарського фонду з протимінної діяльності FSD, данською групою з розмінування DDG, БО "Моя безпечна Україна", ТОВ "Коло друзів", "Демайнінг тім фром юкрейн" і "Демайнінг солюшнс", – каже Максим Комісаров. – У межах співпраці з Координатором проектів ОБСЄ в Україні продовжено спільний проект "Розвиток потенціалу України з протимінної діяльності", бенефіціарами якого є Міноборони й Державна спеціальна служба транспорту. Так, для впровадження у нас інформаційної системи управління протимінною діяльністю ІМSMA (Information management system for Mine Action), проведено тренінг з підготовки 30 операторів. Також Міноборони передано матеріально-технічну допомогу на 1,5 млн гривень.
Не менш важливим є розширення співпраці в сфері покращення живучості баз і арсеналів. Пілотний проект із "The HALO Trust" завершиться побудовою декількох сховищ за стандартами НАТО для зберігання ракет і боєприпасів в одній з військових частин. Вартість проекту – близько 4 млн гривень. Нові сховища обладнають сучасним устаткуванням, а персонал пройде курс навчання. Цікаво, що в Україні працюють понад 300 фахівців "The HALO Trust", які займаються заходами з розмінування на Донбасі. Цьогоріч організація планує збільшити цю команду іще на 70 фахівців. Загалом у цій роботі бере участь до 500 представників закордонних операторів розмінування.
До речі, Україною вже знищено майже 2 млн протипіхотних мін, які заборонені до застосування міжнародними конвенціями та угодами. Проте цей процес не завершено: потрібно знищити іще близько 4 млн таких мін. Знищення цих мін відбувається за рахунок українських коштів та коштів, наданих нашими міжнародними партнерами.
Нагадаємо, що територія, забруднена ВНП, на підконтрольній нам частині Донбасу становить приблизно 8 тис кв кілометрів. Приблизно така ж площа земель забруднена на окупованім терені (загалом приблизно 15-16 тис кв.кілометрів), але там не проводять повноцінної протимінної діяльності.
– Торік у нас було 2 випадки постраждалих від підриву на ВНП, а на непідконтрольній території – щонайменше 15, – пояснює Максим Комісаров. – Ще далеко не всі ділянки повноцінно обстежені. Ця робота триває досі і її результати можна побачити на мапі сайту Міноборони у розділі "Протимінна діяльність". Ці території неможливо вважати повністю очищеними, адже деякі з них розташовані уздовж лінії зіткнення й постійно перебувають під обстрілами. Відтак очищена раніше територія знову забруднюється. Тому тут роботи ще дуже багато.
