Мільярди на парковці

За найпростішими підрахунками сумарна кількість місць для паркування в Києві повинна приносити більше 1-3 млрд. гривень щорічно. Порахуйте самі: в місті зареєстровано 1 000 000 автомобілів, ще 200 000 в’їжджають у столицю щодня. Якщо хоча б третина цих автівок платить щодоби скромні 15 грн. (2 години стоянки в центрі чи нічний тариф у спальному районі), маємо 6(!) мільйонів гривень на день, або ж 2 мільярди 190 млн. гривень на рік. Натомість в бюджеті фігурують мізерні суми - в 2013 році бюджет Києва очікує отримати 30 мільйонів гривень від збору за паркування транспортних засобів. Куди ж йдуть тіньові мільярди?

Незафіксовані схеми і правила на законодавчому рівні – вільний простір для грошових махінацій, а мільярди гривень "чорної" готівки - неабиякий стимул діяльності напівлегальних угрупувань та криміналітету, що завжди ласий поживитися там, де це безкарно.

Парковки – чи не найзаплутаніша ділянка господарського життя столиці. За час існування проблеми на цю тему проводилося не одне журналістські розслідування, а різноманітні громадські ініціативи публікували викривальні матеріали. Критикувався хаос, корупція і непрозорість. Чого вартий лише скандал із установленням паркоматів, кожен вартістю 9000 ЄВРО, які при незалежній експертизі були оцінені у 800-900 долл. США. Однак і вони не працюють, бо навіть недосконалі - дозволяють хоч якось стежити за потоками чорної готівки.

Окрім млявості урядової роботи, очевидним є те, що потужне "паркінгове лобі" пручається зі всіх сил, щоб не допустити прозорості в ситуації, що склалася. Адже нелегальний паркувальний бізнес у Києві – "золота жила". Ти нічого не вкладаєш, а живі гроші щодня течуть рікою.

Нещодавно в Києві відбулася акція протесту. Протестували працівники приватних автостоянок і парковок. Вимагали навести лад у сфері їхньої роботи. Кажуть, імена тих, хто криміналізував сферу паркування, давно відомі. Лише влада і силовики не поспішають ними займатися.

Однак, віз, схоже, зрушив з місця. Днями, низка депутатів Київміськради - Павло Тесленко, Віктор Гринюк, Олександр Ліщенко, Сергій Кримчак - розповсюдили звернення до голови КМДА Олександра Попова і прокурора м.Києва Миколи Бескишкого, де нарешті назвали всіх фігурантів паркувальної мафії. У зверненні описується діяльність ймовірної організованої групи, зв’язаної економічними та родинними зв’язками, котрі "підім’яли" під себе паркувальний бізнес. Почали з Дарницького району, однак зараз під їхньою сферою впливу майже все місто.

Загалом, як випливає з документів, діяльність групи організована давно навколо Дарницької районної адміністрації. В депутатському запиті вона названа "злочинна монополія". Організація має чітку структуру: є члени, що лобіюють і надають політичний захист, є ті, хто відає економічними питанням, і ті, хто виконує силові завдання.

Організатори групи колись були чиновниками. Їхні прізвища називають приватні підприємці та депутати міськради у своєму зверненні на ім'я голови КМДА і наводять перелік майна, якйи ймовірно належить "злочинній монополії", а також організацій, які забезпечують їхню охорону: ресторан ТОВ "Нова земля", МАФи (розворотне кільце трамваю №8 біля станції метро "Лісова" , магазини ( магазин-конфіскат взуття на вул. Ревуцького , магазин "Квіти" біля президентської школи по вул. Княжий Затон взагалі без документів), ринки (продуктовий ринок біля ст. метро "Харківська"). На сьогоднішній день вони продовжують себе вільно почувати, користуючись послугами власної охоронної фірми "Флора Люкс" на Бориспільській , власним спортивним клубом ГО "Спортивний клуб "Дарниця". Не будемо цитувати список всього депутатська звернення, в цьому питанні повинні розбиратися прокуратура і міліція, оскільки 1,5-3 млрд. грн., які осідають в руках тіньового паркувального бізнесу, могли б бути спрямовані на соціальні потреби того ж Дарницького району чи відновлення Бортницької станції аерації, на яку постійно не вистачає бюджетних грошей, і багато інших соціальних чи екологічних проблеми Лівого берега.

Обличчя паркомафії

Політичними лобістами, наближеними до групи, у зверненні називаються два народні депутати України: Ксенія Ляпіна та Віталій Ярема. Вони, начебто, "забезпечують невтручання адміністрації та Київської міської ради". Вірогідно корупційні потічки ведуть у найвищі кабінети міської адміністрації, а наявність депутатів у бізнесі спрощує переговори з чиновниками і надає додаткові гарантії серйозності організації. Ляпіна і Ярема, до речі, перемогли на мажоритарних округах 216 і 212 у Дарницькому районі столиці. Це їхній "рідний" район і там зосереджені основні активи бізнесу.

Віталій Ярема п’ять років був начальником Головного управління МВС в Київській області у 2005-2010 рр. Приблизно в той же час - у 2006-2010 рр. - Віталій Сташук був головою Дарницької районної адміністрації. Про їхні близькі стосунки свідчить те, що тепер Сташук – помічник народного депутата Яреми, а на виборах був його довіреною особою. Він посередник між дрібнішими ланками організації і депутатом.

Інший посередник – Анатолій Даниленко. Він, начебто, відає силовими захопленнями, якщо такі потрібні. Також близький до Віталія Яреми. Нерідко консультує його.

Ще одна важлива ланка й людина, що, відповідно до інформації, викладеної в депутатському зверненні, відповідає за силові угрупування "злочинної монополії" - Гарькавий Ігор. Він зять засновника організації, голови Дарницької районної адміністрації до 2006 року – Кирилюка Миколи. Активною бізнесовою діяльністю почав займатися за протекторатом свого тестя. Зараз керує підприємством ТОВ "Юрлімітед". В організації, в тому числі, начебто відповідає за контакти з кримінальним світом і злочинними угрупуваннями. Вербує найманців для рейдерської діяльності.

Собі на заміну Кирилюк привів на голову райадміністрації Віталія Сташука, котрий близький до Анатолія Федоренка – номінальний власник автостоянок та інших підприємств, що належать групі. Колишній депутат Дарницької районної ради. В Інтернеті можна знайти інформацію, що він є помічником Ксенії Ляпіної на громадських засадах.

Інший керівник – Вжешневський В’ячеслав. Коли Віталій Ярема був головним міліціонером, а Віталій Сташук – головою Дарницької адміністрації, Вжешневський керував комунальним підприємством "БЕАГ" у тому ж таки Дарницькому районі, котре організовувало паркувальні майданчики по районі. Згодом, коли влада змінилася у 2011 році Вжешневський перейшов на роботу у КП Київтранспарксервіс. Це зручна структура для лобіювання власного паркувально бізнесу.

Ще один учасник, що також пов'язаний з КП "БЕАГ" - Андрій Воробйов. Він був номінальним управителем БЕАГу, а тепер засновник і формальний керівник підприємств на території Дарницького району.

Ярослав Погребняк входить у "злочинну монополію" також. Заступник директора в КП "Київтраспарксервіс", що допомагає в "освоєнні" нових паркувальних майданчиків, а також сприяє контакту монополістів з керівництвом тепер єдиного законного оператора у місті.

Злочинна монополія

В червні цього року Господарським судом міста Києва було підтверджено афілійоване відношення вищезгаданих людей до незаконного паркобізнесу. Так на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень можна знайти судове рішення № 910/3995/13. Відповідно до нього колегія суддів відмовляє позивачам, котрі оскаржують рішення Антимонопольного комітету.

Позивачі – це півдесятка паркувальних підприємств, котрі пов’язані з вищезгаданим Анатолієм Федоренком і КП "Київтранспарксервіс". Всі вони були оштрафовані Антимонопольним комітетом за непрозоре формування цін.

Суд встановив, "що до засновницького складу TOB "АВТОБУДІНВЕСТ" входять Федоренко Анатолій Петрович, який одночасно є засновником TOB "Стартайм-Плюс", TOB "ЛЛТ-Плюс", TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" та TOB "СЛ-Гарант" - всі ці підприємства мають стосунок до паркувального бізнесу в Дарницькому районі. До того ж майже всі вони або фактично, або юридично знаходяться за однією адресою.

Верхівкою цинізму або дурості є те, що позивачі подають скаргу в Господарський суд, доводячи, що монополії в їхній діяльності немає, і наймають одного (!) адвоката на прізвище Горлач В. для всіх шести "незалежних і конкурентних" підприємств .

Складність і розгалуження паркомафії Дарницького району вражає. Проте вражає також стабільність даного бізнесу. Дивує також і пасивність правоохоронців, котрі б вже давно мали зацікавитися таким видом господарювання. Виходить, що депутати, районні чиновники і їхні друзі сумлінно організовують паркування для водіїв. Кияни ж сумлінно сплачують за послуги, яких не отримують, а окремі люди й далі багатіють тільки тому, що в певний період часу перші захопили шматок дороги і назвали її парковкою.