Крихітка на мільйон, або Як продати дріб'язок за реальні гроші

Цими днями низка ЗМІ поширила інформацію, буцімто Національний банк України до кінця року збирається вилучити з обігу монети номіналом в 1 і 2 копійки. Виробництво таких дрібних грошей, мовляв, є досить витратним і просто себе не виправдовує. Утім, питання залишається відкритим, адже за останніми повідомленнями видань НБУ нібито "вигадав" технологію, яка зменшить вартість карбування одно- та двокопієчних монеток і таким чином залишить їх у гаманцях українців. Але такі суперечності жодним чином не вплинули на ажіотаж нумізматів: ті вже зараз ладні викласти за 2 копійки 1992-го року до... 4 тисяч гривень!

Чи думали ви, що ваша нехитра бляшанка з-під чаю або ж класична свиня, в якій завалявся так званий "білий" дріб'язок, спроможна суттєво збільшити ваш сімейний бюджет? Виявляється, попри низьку популярність монет номіналом 1 та 2 копійки у реальних розрахунках, вони мають приховану цінність — популярність серед колекціонерів залізних грошей.

Олександр Петрович — столичний нумізмат зі стажем. Він упродовж двадцяти років старанно шукає рідкісні монети з різних країн. За два десятиріччя його колекція виросла зі "стартових" п'яти монет СРСР до кількох сотень найрізноманітніших одиниць металевих грошей. "Не скажу, скільки моїй найстарішій монеті. Але є дуже рідкісні екземпляри — наприклад, рубль 1913 року, який дуже цінується. Цей рубль — моя справжня гордість", - хвалиться пан Олександр.

За словами колекціонера, поширена розмінна монета незалежної України не є такою цінною у середовищі любителів металевих грошей, але якщо йдеться про рідкісні екземпляри, — можна чимало за неї виручити. "У мене є монета у 2 копійки 1992-го року. Наразі за неї дають, наскільки мені відомо, від 400 до 1500 гривень. Дійсно рідкісна річ. А ще цінуються 5 копійок того ж року, але не зі звичайною дрібною, а з великою насічкою на ребрі", - пояснює Олександр Петрович.

І дійсно, простори українського Інтернету рясніють пропозиціями продажу та купівлі такого звичного для нас із вами українського дріб'язку. Причому ціни варіюються достатньо істотно: якщо в одному оголошенні за 5 копійок 1994-го року пропонують 400 грн., то в іншому за них же ладні викласти вдвічі більше.

Телефонуємо за одним із номерів під повідомленням на форумі-толоці, в якому йдеться про купівлю 2 копійок 1992-го року. Натрапляємо на Сергія — нумізмата, який пояснює розбіжності у вартості краму дуже просто: "Я дуже довго шукаю монету, тож ладий за неї заплатити багато — після спеціальної експертизи, певна річ. Однак усе залежить від колекціонера; хтось може не настільки затято ганятися за конкретним екземпляром, тож і оцінює його дешевше".

За словами Сергія, останнім часом ціни на монети України дещо підскочили через повідомлення про майбутнє припинення виробництво однієї та двох копійок. "Люди почули про наміри Нацбанку припинити карбування (монет номіналом 1 та 2 копійки. - Авт.), тож полізли в Інтернет — продавати свої запаси. Пропозиція зросла. Але монети — це не борошно і не гречка, тут діють інші закони ціноутворення, тож ціни не зменшилися, а подекуди навіть поповзли вгору: є дуже затяті колекціонери, які попри все хочуть отримати певну монету або монети", - пояснив наш співрозмовник. Одначе пан Сергій підкреслив, що зростання цін торкнулося переважно одно- та двокопієчних монет і жодним чином не позначилося на іншому вітчизняному дріб'язкові.

Якщо ви вже плекаєте надію якнайвигідніше продати наявний у вашій скарбничці дріб'язок, то поспішати не варто. По-перше, цінуються не всі підряд, а лише виняткові екземпляри (так, приміром, ніхто наразі не купить у вас 1 копійку 2011-го року). По-друге, слід уважно підходити до процесу продажу, позаяк ризикуєте продати дійсно цінну монету дешевше, ніж вона у середньому коштує поміж колекціонерами.

Нижче наводимо список того дріб'язку незалежної України, котрий реально продати за оголошеннями в Інтернеті:

1. 1 копійка 1994 року.

2. 1 копійка 1996 року.

3. 2 копійки 1992 року.

4. 2 копійки 1996 року.

5. 5 копійок 1992 року, але лише з великою насічкою ребра.

6. 5 копійок 1994 року.

7. 5 копійок 1996 року.

8. 5 копійок 2001 року.

9. 10 копійок 2001 року.

10. 25 копійок 1995 року.

11. 25 копійок 2001 року.