Блог | Як Росія примушує терористів воювати
Нещодавно терорист "ДНР" "Моторола" отримав полковничі погони.
Поглянувши на ці погони, відразу відчув відразу, бо ж повіяло радянською, а значить – російською армією, але подумалось про інше.
От думаю, Росія, невже на стільки стала не раціональною державою, що б якогось психічно хворого і явно з розумовими розладами чолов’ягу та отак собі легенько в полковники посвятити.
Навіть, якщо враховувати, що ця недолюдина і виконує для Росії важливі і навіть специфічні завдання, а саме, вбиває українців, то все одно щось тут не ліпиться, бо ж Росія геть не та країна, яка заплатить лишнє. Її сутність – грабіж, а той хто грабує, не привик платити.
Читайте: Гарні новини з окупованого Донбасу
Росія ніколи не дорожила навіть власними військовими, часто маючи їх за гарматне м'ясо, а коли ті гинули, то головним для цієї "могутньої країни" ставало, не заплатити за це лишньої копійки їх рідним і це не є щось таке погане, чи не людське, ні все просто і прагматично.
В любому конфлікті, а Росія постійно в них приймає участь, військових гине доволі багато, бо ж воюють вони не лише бездарно, але й головне – відношення в них до "солдатиків" так і лишилось азійським, як до тварин, бо ж головна теза пройшла крізь віки і лишилась незмінною – баби ще понароджують. Тому й суми соціальних виплат, а вони заявлені державою немалі, дуже болісно б'ють по воєнному бюджету, з яким завжди, автоматично з'являються проблеми, якщо конфлікт затягується.
То й з часом і постає простий вибір, куди краще потратити кошти, яких, повторю обмаль – на тих хто має воювати, чи на…, навіть не на тих, а на рідних та близьких тих, хто вже відвоювався, а тому для "величної та могутньої Росії" ніякої цінності не представляє. Навпаки – один лише клопіт.
Тому й і так часто говорять про усілякі крематорії на колесах і масові захоронення на Донбасі російських бойовиків та військових вздовж доріг без імен, а тут на тобі – жест не баченої щедрості від Росії, яка потерпає від економічних санкцій.
Читайте: Бардак!
Явний недоумок, який взагалі не зрозуміло звідки ля взявся у цьому грішному світі, а не лише на нашому Донбасі і, якщо вірити їх же джерелам, то в російській армії дослужився аж до заступника командира взводу, тобто це максимум сержантське звання і який навіть мобільного телефону ніколи у житті не бачив до того як попав на Донбас, тому й позивний собі взяв "Моторола", бо це ж для нього стало відкриття, не менше а ніж дзеркало для папуаса.
Він, як признався ще один папуас "Гіві" й досі до кінця не вірить, що через оту трубку можна додзвонитись до рідної Ухти з Комі-войтир звідки ля він як виявляється родом (краще б він позивний "Ухти" собі взяв, що повністю відповідає не лише його місцю народження, але й природній реакції нормальної людини на його дивакуватий вигляд).
Так от, приглядаюсь я до тих "полковничих погонів" і розумію, що окрім того, що вони шиті на російській фабриці, ну і, що точно такі ж самі носять офіцери російської окупаційної армії, більш нічого спільного вони з Росією не мають, бо ж на чисто російській мові на папірці, якими вони обмотані зазначено, що звання "полковник" "Моторолі" присвоєне наказом міністра оборони, а далі текст губиться на обороті, але ж там стовідсотково стоїть три чарівні і одночасно дурнуваті букви – ДНР і от тут то вся розгадка.
Що таке для Росії оте прителепкувате "ДНР"? Та те ж саме, що й для усього іншого, нормального світу – звичайнісінька булька, тут їх погляди з цивілізованим світом співпадають.
Але ж, треба відмітити і визнати, на скільки все зроблено розумно. Звісно люба війна це не лише колосальні матеріальні затрати, але й і людського ресурсу, тому, набирають вони повних недоумків та маргіналів, яких в Росії, хоч гатку гати, або ж навіть, звичайнісінький криміналітет. Головне тут, що і ті, і інші ніколи не зможуть в нормальному суспільстві і навіть, як не дивно, частенько у самій Росії піднятись на високі щаблі, бо ж або розуму не достає, або ж минуле не пускає, а тут для них штучно створюються усі умови, в яких вони почуваються немов господарі життя, лише тому, що їм в руки дають автомат з набоями.
Читайте: Зміна тональності Кремля щодо України
От ви бачили десь, щоб в нормальному, я вже не кажу цивілізованому суспільстві, в місцевій армії сержант за два роки чистого мародерства і розбою ставав полковником? Ні, це не можливо навіть в самому фантастичному сні, як, до речі й не можливо, щоб шабкокрад з трьома судимостями, в нормальній країні із здоровим суспільством, міг стати президентом, чи хоча б навіть прем'єр міністром, а от в ДНР – на тобі, там це виявляється можливим (я не за президента і не за прем'єра, це інша і більш сумна історія).
Але вся фішка у тому, як було зазначено, що Росія веде дуже тонку гру в рамках масштабної інформаційної кампанії і тут треба надати їй належне, вони працюють потужно і професійно, чого нажаль не видно з боку вітчизняних фахівців.
Так от, придумали вони таку собі казкову країну "Новоросія", чи "ДНР", кому що більше до вподоби, як бачимо, тут навіть вибір є, що взагалі не так часто трапляється з видуманими країнами. Потім додали туди видуману армію, міноборони і от тепер навіть дали справжні російські погони із справжніми російськими зірками розміщеними точнісінько як у справжнього російського полковника. Принаймні, на вигляд не відрізнити. От лише звання цього "справжнього полковника" присвоєне фейковим міністром не існуючої країни, а значить і не існуючої армії. То хто ж тоді той "Моторола" – полковник?
Читайте: Стратегічна загроза Росії
Так і хочеться відповісти, немов в Одесі – я вас умоляю! Він такий же полковник, як моя покійна бабуся – балерина.
От і виходить, чим дурніших набирають от цих "моторол" з усякими там "гівами", тим легше ними управляти російським кураторам, тим легше маніпулювати їх свідомістю, бо ж вона на рівні згаданих папуасів. Дав, як дитині погон з зірками, воно й і радіє, як немовля і за зброю хапається і ще й пуляє з неї у бік України, не важливо чи то по мирним мешканцям, чи по військовим, бо ж розуму Бог не дав, а в душі лише бажання легкої наживи, злоба і страх.
Але повторю, Росія веде тонку і високопрофесійну гру, тому щоб їй протистояти, треба самому відповідати за рівнем підготовки заявленим гібридним загрозам, бо ж по суті не з цими опудалами ми воюємо, не з "гівами та мотоболами, чи сименсами" там якимись, а перш за все із спецслужбами країни із віковим досвідом поневолення цілих націй та народів, а ще й із багаточисельною, немов сарана армією професійних вбивць – російськими віськовими, людей, що за гроші здатні на найбільший християнський гріх – вбивство, тримаючи при цьому в руках прапор з Господнім образом, немов закликаючи його у свідки своєї вражаючої світ бездуховності під дивною фейковою назвою "духовні скрєпи".
БЛОГИ ПУБЛІКУЮТЬСЯ В АВТОРСЬКІЙ СТИЛІСТИЦІ
