Блог | Найстрашніше, що може статися суботнього ранку
З моменту початку призовної кампанії я спостерігав за новобранцями і поводженням з ними. Чимало спостережень вже накопичилося і їх викладу згодом. Сьогодні ж самого ранку стався випадок, про який не можу не написати одразу.
Ранок. Виходжу з їдальні. Йде дрібний дощ. На плацу вже розпочалося ранкове шикування. Починає грати гімн. Кілька підрозділів не встигли завершити сніданок, адже наплив дуже великий, їдальня не гумова. Біля виходу під дощем уже стоять кілька строковиків - чекають на подальші вказівки. З ґанку їдальні, з-під навісу луна: "стрррройна!" Там стоять кілька старшин і прапорщиків, курять.
Читайте: Дещо про матчі десятиліття
В на третьому рядку гімну з їдальні виходять ще кілька новобранців і одразу завмирають від вою: "Бл. стройна! Ви шо гімну не чуєте?!? Су.а!" Закляклі призовники стоять у дверях, двоє з командирів-старшин продовжують курити, спершись м'якими частинами на стіну їдальні. З середини пруть нові строковики, штовхають переляканих і закляклих товарищів, ті не відходять. "Стаять нах!" Мотивують їх до стійкості курці і тільки по завершенні гімну один з ни викидає недопалок, командує "Вільно! Ує.ани бл.х, ща будемо розбиратися з вами. Будете у мене стройовою до обєда ї..шити!". Підхожу до знайомого сержанта,який стояв унизу серед новобранців і кажу: "Ти поясни колегам, що власний приклад краще, ніж матюччя загинати". "Якщо чесно, то мені пох," - луна у відповідь. Таким був суботній ранок.
