Блог | Чи відповість Єфремов за розгін мирної акції та доведення до самогубства
У липні-серпні 1998 року в Луганську гірники краснодонських шахт ім. Баракова, "Дуванна", "Краснодарська-Південна" і "Суходольська-Східна" пікетували облдержадміністрацію та облраду, керівниками яких тоді були Олександр Єфремов і Віктор Тихонов, з вимогою погасити заборгованість із зарплати за 2,5 року.
Відповідно до закону, шахтарі які приймали участь в пікеті заздалегідь подали свою заявку на святкування Дня Незалежності. Вона включала в себе смолоскипну ходу по вулиці Радянській до пам'ятника "Трудівнику Луганщини", а також спалювання після цього опудала "паразита".
Під тиском керівників області Єфремова і Тихонова керівництвом УМВС в Луганській області приймається рішення про силовий розгін протестної акції.
Проти учасників мирної акції були застосовані спецзасоби: кийки і сльозогінний газ. Внаслідок зіткнення за офіційними даними постраждали 22 шахтаря, 12 працівників "Беркута" і 3 співробітника міліції.
Читайте: Угода для Єфремова
Внутрішнє розслідування в МВС та розгляди справи в стінах ВРУ не призвели до покарання винних в нападі на мирних громадян. Вимоги пікетувальників ігнорувалися, черговий раз адміністрація пообіцяла відновити виплати зарплатні 15 грудня 1998.
3 грудня 1998 року у прийнятій постанові Верховна Рада україни зажадала вжити негайних і ефективних заходів по погашенню боргів гірникам. Однак виконавча влада Луганської області не тільки не виконала постанову Верховної Ради - вищого законодавчого органу країни, але фактом його невиконання підштовхнула гірняків до радикальних форм протесту. Непрямим приводом для цього став виступ по Луганському телебаченню заступника голови обласної ради Голенко, який заявив про те, що цей документ ( постанова ВРУ) є хибним і виконуватися не буде.
14 грудня 1998, після 155-денного пікетування будівлі Луганської облдержадміністрації шахтарями, які вимагали повернення їм заборгованості із заробітної плати та регресних виплат, працівник шахти імені Баракова Олександр Михалевич здійснив акт самоспалення на площі перед будівлею обладміністрації
Перед актом самоспалення Михалевич пише записку, що він все усвідомлює і перебуває у здоровому глузді, тверезий і не вірить обіцянкам влади. Внаслідок займання, Михалевич отримав важкі опіки. Протягом двох тижнів за його життя боролися медики, було проведено три операції. Однак 28 грудня Олександр Михалевич помер.
У Михалевича залишилося троє дітей. Син, який вчився в інституті на платному відділенні, не зміг продовжити освіту, оскільки адміністрація вищого навчального закладу відмовилася перевести його на бюджетне місце.
Незважаючи на те, що громадськість весь цей час вимагала створити комісію з розслідування розправи над мирними протестуючими, влада не прислухалася до цих вимог.
Вимагаю від Генеральної прокуратури та МВС порушити кримінальні справи проти колишнього голови Луганської ОДА Олександра Єфремова , заступника голови обласної ради Голенко В. та голови обласної ради Тихонова В. згідно ст. 99 КК (доведення до самогубства), ст.132 (перешкоджання законній діяльності профспілки), ст. 133 (порушення законодавства про працю), ст. 165 (зловживання владою або службовим становищем), ст. 166 (перевищення влади або посадових повноважень), ст. 198 (самоправство), що призвели до силового розгону мирної акції протесту та доведення до самогубства О. Михалевича
Громадськість вимагає справедливого покарання.
