УкрРус

"Дружній вогонь". Маятник презумпції поліцейського

18.2т

Загибель кожної людини є трагедією. Особливо для рідних. Та коли це людина пожертвувала життям, захищаючи безпеку інших, – це трагедія для суспільства. І можна не сумніватись, що всі безпосередні учасники трагедії в Княжичах діяли з цією метою – знешкодити злочинців.

Та на жаль, ніхто не убезпечений від помилок. Особливо – якщо є інструкція, наказ, - на цьому будується будь-який військовим менеджмент. А з іншого боку - помилок керівництва та помилок ідентифікації, оскільки правоохоронці з одного, і з іншого боку виконували свій обов’язок. І діяли, виходячи з ситуації.

Історія має безліч прикладів "дружнього вогню". І перед тим, як російська частина блогосфери буде злорадствувати помилці ("ошибка в ошибочной стране"), нагадаю: 2000 рік – у першу чеченську під час перестрілки між ЗМОПом з Сергієва Посада та Свердловська загинуло 22 міліціонери та 54 поранено. У 1995 році СУ-25нанесли удар по колоні тульських ВДВшників – більше 50 жертв. За оцінками американців – 23% солдат під час "Бурі у пустелі" загинуло через "дружній вогонь".

Так, це військові приклади. А хто сказав, що Україна живе поза війною? Коли жодні новини не обходяться без кримінальних зведень, коли щодня на лінії протистояння жертвами ворожих обстрілів та ДРГ стають українські воїни, коли заради 3-4 тисяч протестувальників перекривають півстолиці і встановлюють рамки прямо на вулицях? Це не війна?

Друге – ніхто не списував конфлікт у Княжичах на діяльність ворожої ДРГ, як це люблять робити у Криму чи у Д/ЛНР. Можливо з точки зору війни це не правильно, але – ми інше суспільство. Принаймні, цю помилку визнали. Але ця складова буде неповноцінною доки винуватці трагедії (не рівня командира взводу) понесуть відповідальність.

Що робити? Саакашвілі відразу запропонував політику "нульової толерантності" - коли поліція має право відкривати відразу вогонь на ураження. Ще один прихильник "презумпції правоти" правоохоронців. Та здається саме ця політика – політика правоти поліцейського і відіграла свою роль у цій трагедії – правоохоронці загинули саме через політику "нульової толерантності". Через те, що запобіжник "терпимості" не спрацював.

Два місяці тому, під час трагедії у Дніпропетровську, поліцейські були неготові відкрити вогонь у злочинця, за що і поплатились власним життям. Чи була пророблена відповідна робота у правоохоронних структурах чи просто маятник ставлення до злочинців на психологічному рівні метнувся в іншу сторону, але ситуація призвела до зворотних, але ще більш фатальних наслідків у Княжичах – поліцейські і ДСО виявились готовими відкрити вогонь.

До речі, якщо вірити Геращенку – справжніх злочинців, які до речі мали зброю, було затримано після того як вони почули перестрілку в селі. Затримано оперативниками. Ні про жертви під час затримання, ні про перестрілки повідомлень немає.

Тому, відповідь не у тому, що злочинці мають бути знищені на місці чи у спроможності поліцейських застосовувати зброю. Проблема у тому, щоб з кожного випадку зробити висновки – для того, щоб трагедія не повторилась. Проблема у тому, що суспільство (а правоохоронці його невід’ємна частина) доведено до стану панічного очікування трагедії. До того, що довіри немає не те, що до правоохоронців з інших структур чи до союзних по коаліції чи опозиції партій, довіри немає на побутовому рівні навіть до сусідів. Нульова толерантність.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги