УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Виталий Портников
Виталий Портников
Журналист, публицист

Блог | Зачароване коло Володимира Путіна

Зачароване коло Володимира Путіна

Довгоочікувана домовленість "шістки" з Іраном, звичайно ж, не вирішить повністю питання про атомну програму Ісламської Республіки. Залишаться статті в домовленостях, які кожна зі сторін буде трактувати на свою користь, взаємна недовіра, побоювання, що при першій же зручній нагоді Іран знову повернеться до мрії про бомбу. Але, тим не менш, в короткостроковій перспективі остаточна домовленість з Тегераном дозволить зняти санкції проти енергетичної та фінансової системи Ірану, пише Віталій Портніков для видання espreso.tv.

Поза всяким сумнівом, Росія, яка активно підтримувала Іран всі 12 років кризи, зможе в цьому випадку заявити про свою велику дипломатичну перемогу. В результаті цієї перемоги на ринок хлинуть тисячі барелів дешевої іранської нафти.

Росія дійсно потрапила в зачароване коло. Іран всі ці роки залишався якщо не союзником Москви, то принаймні країною, що розраховувала на російське посередництво. Особливі стосунки з Іраном дозволяли Росії сприймати себе як серйозного гравця на Близькому Сході. Зняття санкцій проти Ірану стало, таким чином, справою честі для Путіна, доказом його реального міжнародного впливу.

Читайте: Унижение и похороны России на фоне Иранского прорыва

Але після цього зняття санкцій Росія позбавляється своєї особливої ??ролі в іранській економіці і не дуже потрібна політичному керівництву Ірана, яке легко домовиться про інвестиції якщо не з США, то з Європейським Союзом - напевно.

При цьому Росія, дякуючи своїм діям в Сирії, заслужила міцну репутацію головного союзника шиїтів в їхній конкуренції з арабськими сунітськими державами. Після нещодавнього саміту Ліги арабських держав цей конфлікт вже не можна приховати і ясно, що Саудівська Аравія буде боротися з Москвою за допомогою нафтового важеля.

Але найголовніше - що, може бути, і боротися не доведеться. Іранська нафта зробить свою справу за Ер-Ріяд і Вашингтон. Причому ще до скасування санкцій. Бо в очікуванні припливу величезної кількості відсутньої на ринку останнє десятиліття сировини - і в умовах надлишку пропозиції - продавці будуть збувати товар вже сьогодні, щоб встигнути продати нафту за відносно вигідними цінами ще до того, як в гру вступить Іран. А це - сигнал до додаткового послаблення цін, навіть до паніки на ринку.

Насправді повернення Ірану на світовий ринок в нинішніх умовах - вирок російській економіці, удар, від якого вона може вже й не оговтатися. Путін почав свій флірт з Тегераном тоді, коли ціни тільки росли і, здавалося, що доходів від нафти вистачить на кожного. Але переговори "шістки" з Тегераном завершилися в найбільш несприятливий для Путіна момент. Власне, для іранців це теж не найкращий час - тому вони йдуть на компроміс. І Захід хоче позбутися іранської кризи, щоб впритул зайнятися Росією і "Ісламською державою". Але все ж таки і Іран, і Захід від досягнутого компромісу виграли. А Путін - програв.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...