Блог | Чого очікувати від останніх заяв Путіна
Заява терориста Захарченка щодо всезагальної мобілізації в самопроголошені "ДНР" – наміри самого Захарченка. Нагадаю, чисельність армій так званих "ДНР" і ЛНР" у два-три рази менша, аніж армії ВСУ. Тому очікувати кардинальної ескалації конфлікту по лінії зіткнення після цієї заяви не може. Тут йде мова про брудний тиск на Україну і намагання шантажувати намірами "проведення мобілізації". Більше того, нині йдуть перемовини в мінському форматі щодо умовного відведення військ з лінії розмежування до того показника, який був станом на вересень 2014 року… і як стало відомо нещодавно – Україні вдалося відстояти свою точку зору.
Всі ці голослівні заяви не слід розглядати серйозно, за ними ж нічого не стоїть. Терорист Захарченко може оголосити війну будь-кому, навіть, Марсу. Згадайте: так звані вибори на окупованих територіях, якими терористи шантажували Україну переносились тричі. Це свідчить про те, що позиції Захарченка в самопроголошеній "ДНР" не настільки сильні, як йому того б хотілось. Вся ця ситуація взагалі нагадує казочку про пастушка і овець, коли головний герой так часто кричав: "вовк", що коли вовк і прийшов, то йому ніхто не повірив. Так і тут. Захарченко може говорити і кричати що-завгодно, та який з того сенс, якщо за його заявами немає конкретики?
Читайте: Захарченко и Плотницкий загнали себя в ловушку
Схожа ситуація і заявами Путіна. Нині це не більше, аніж бажання "пограти м’язами". Після гучних виступів російського президента по Криму ескалації не відбулось. Ситуація на українському півострові більш-менш спокійна. Відтак, "ставка" усіх цих заяв в першу чергу на нерви Києва.
Це ж стосується і заяв щодо небажання Кремля співпрацювати з Україною у форматі Мінських домовленостей, які носять винятково декларативний характер. Вони нічого не означають (до речі, Лавров заявив сьогодні, що РФ не зацікавлена в розриві дипломатичних відносин з Україною). Захід першопочатково не бачив адекватної участі Росії у перемовинах в "нормандському форматі".
