Блог | План Маршалла для нової парламентської коаліції
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Країни "Великої сімки" і ЄС разом з міжнародними фінансовими організаціями під план Маршалла для України повинні надати 100 млрд дол. на п'ять років. Кошти слід направити не в бюджет або резерви НБУ, а в реальний сектор економіки.
В Україні знову криза влади.
Більш того, країна впритул підійшла до революційної ситуації, коли "верхи" (Президент, Уряд, парламент, олігархи) не можуть, а "низи" (прості українці та малий і середній бізнес) не хочуть жити по-старому.
В Україні склалася президентсько-урядова система влади, де президент домінує, а прем'єр-міністр є його молодшим бізнес-партнером. Зараз між ними конфлікт(криза).
Є три варіанти розвитку подій, які обумовлені цим конфліктом.
Перший. Криза триває – влада не змінюється.
Це традиційна відповідь України на кризу. Звичайно, влада допускає якусь свою модифікацію, але буде залишатися президентсько-урядовою системою.
Модифікація влади допускає зміну прем'єр-міністра (наприклад, призначення Прем'єром Гройсмана), олігархів-фаворитів влади чи навіть складу коаліції, але не допускає зміни суті цієї системи - корупції, олігархату, бюрократії, тотальної неефективності.
Ця влада не є європейською. Вона не здатна продукувати більш-менш достойне економічне зростання та зростання доходів українців.
Другий сценарій розвитку подій передбачає докорінну зміну влади без розпуску парламенту. В чому суть цих змін?
По-перше, з "верхів" виганяють олігархів, які із суб'єктів влади стають її об'єктами, принаймні для Антимонопольного комітету. По-друге, головними суб'єктами влади стають парламент і його виконавчий інструмент - професійний уряд.
Президент і його інститути в питаннях економіки відходять на другий план і зосереджуються на конституційних правах та безпеці українців.
Основне завдання уряду нової системи влади, яку я б назвав парламентсько-президентською, - генерувати економічне зростання та зростання доходів українців на рівні двозначного числа, принаймні протягом 10-15 років.
Третій варіант передбачає революційний злам старої президентсько-урядової системи влади шляхом знищення олігархів – їх власність і знайдені кошти на рахунках українських банків націоналізуються – та перетворення прем'єр-міністра – не Кабінету міністрів – на головного суб'єкта влади.
Ця система передбачає сильний Кабмін, слабкий парламент і слабкого президента. Таку систему правління побудували Піночет в Чилі, Лі Куан Ю в Сінгапурі та Саакашвілі в Грузії. Усі вони були авторитарними реформаторами з сильними професійними членами уряду та слабкими парламентами.
Такі системи влади за умови формування професійного уряду можуть давати двозначні темпи економічного зростання та зростання доходів громадян.
Малоймовірно, що такий тип правління - авторитарно-професійний - може бути створений на базі чинного парламенту. Він передбачає парламентські вибори і перемогу на них партії на чолі з диктатором-реформатором. Це цілком вірогідно в умовах тотального падіння доходів населення, корупції та збагачення чиновників.
Природно, що саме Михайло Саакашвілі стане потенційним диктатором-реформатором України. Вірогідність першого сценарію розвитку подій, тобто збереження старої моделі влади з її косметичним ремонтом, оцінюю 60%, перехід до парламентсько-урядової моделі - 20%, до авторитарно-урядової - 20%.
Таблиця допоможе краще зрозуміти різницю між типами влади.
Вплив суб'єктів влади на соціально-економічні рішення
Суб'єкти влади
Діюча система:
Можливі зміни системи
Президентсько-урядова
Парламентсько-урядова
Авторитарно-урядова
Парламент
Слабкий
Сильний
Слабкий
Уряд
Слабкий
Сильний
Сильний
Прем'єр-міністр
Сильний
Сильний
Сильний
Президент
Сильний
Слабкий*
Слабкий
Олігархи
Сильний
Не впливають*
Не впливають
Захід
Слабкий
Сильний
Слабкий
* - У чинному парламенті президент як фактичний лідер найбільшої фракції сильно впливає через парламент на соціально-економічні процеси - так само як олігархи через свої групи впливають - але значно менше - на хід подій.
У наступному парламенті, якщо будуть прийняті зміни до Конституції та до закону про вибори, їх вплив буде мінімізований.
У наступній таблиці можна побачити можливу динаміку економічного зростання за різних типів влади в Україні на найближчі роки.
Прогноздинаміки ВВП за різних типів влади в Україні, %
Типи влад
2016
2017
2018
2019
2020
Президентсько-урядова
1
2
2
3
3
Парламентсько-урядова,
"план Маршалла"
3
8
9
10
11
Авторитарно-урядова*
0
4
10
12
12
* - Може почати своє існування у 2017 році
Лише парламентсько-урядова система влади здатна народити разом з ЄС і США та реалізувати план Маршалла. Цей план для України в сучасних умовах передбачає потужну фінансову допомогу не лише міжнародних фінансових організацій, а насамперед урядів США, інших країн "Великої сімки" та ЄС.
Я оцінюю таку допомогу на рівні 100 млрд дол, яку Україна здатна абсорбувати протягом п'яти років. Причому ці кошти повинні йти не в бюджет та резерви НБУ, а в реальний сектор економіки, на фінансування проектів соціальної інфраструктури, енергозбереження, малий та середній бізнес.
Щоби прийняти та ефективно використати цю допомогу, потрібні чесні та професійні уряд і правління НБУ, здатні розробити та реалізувати сучасну монетарну, фіскальну та промислову політику.
Вимоги до членів технічного уряду: це повинні бути найкращі фахівці в своїх сферах, які володіють англійською мовою та мають досвід роботи в міжнародних чи великих іноземних компаніях. Вони також мусять бути далекими від політики.
Важливе питання: за яких умов Захід знову повірить українській владі? Це станеться тоді, коли ми припинимо вигадувати велосипед, а почнемо швидко використовувати досвід успішних країн, найкраще – Польщі, найближчої до України і найуспішнішої пострадянської країни, яка готова нам допомагати.
Експерти й урядовці двох країн повинні розробити програму реформ на найближчі два роки. Далі ця програма разом з новим технічним урядом презентується у ЄС та США, де визначаються розміри фінансової допомоги. Скажу більше: треба одразу запровадити систему твінінгу з Польщею для всіх міністерств та НБУ.
Польща як посередник у стосунках Києва із США та ЄС підвищить шанси на успіх.
Основні елементи "плану Маршалла" базуються на новому розумінні економічної реальності. Її суть у тому, що економічний світ складається з двох типів ринків.
Перший - ринки товарів, які можуть бути досконалими і не потребують державного регулювання за умов відсутності монополій. Другий - ринки фінансових активів, які недосконалі за своєю природою і потребують жорсткого державного регулювання.
Боротьба з монополізмом і створення прозорого конкурентного середовища буде головною функцією держави на ринках товарів та послуг. Там, де не можна позбутися монополій, буде запроваджено жорстке державне регулювання, наприклад, граничні тарифи у житлово-комунальному господарстві.
Надам моє бачення плана Маршалла для України. Перш за все необхідно швидко (3-6 місяців) створити нові інститути фінансової інфраструктури.
1. Банк розвитку для фінансування інфраструктурних проектів, довгострокового кредитування пріоритетних галузей виробництва та проектів малого і середнього бізнесу через кредитні лінії українським комерційним банкам. Початковий капітал такого банку - 2 млрд дол.
2. Фонд прямих інвестицій у розмірі 5 млрд дол для фінансування інноваційних комерційних проектів в Україні. Цей фонд повинен бути створений урядом України разом з міжнародними фінансовими організаціями, урядом США та ЄС.
3. Корпорація із страхування та підтримки експорту на базі Ексімбанку. Ексімбанк та Ощадний банк повинні бути приватизовані.
4. Фондова біржа зі 100% державного капіталу під патронатом Варшавської фондової біржі, яка зможе залучити капітал для українських компаній.
5. Група управління проектами при НБУ для відкриття чотирьох-п'яти кредитних ліній від міжнародних фінансових організацій під державні гарантії уряду України комерційним банкам для кредитування малого і середнього бізнесу під низькі проценти. Обсяг кожної кредитної лінії - 0,5 млрд дол, сумарно - 2-2,5 млрд дол.
Податкова система для "плану Маршалла"
Держава живе на податки. Податки платять усі громадяни. Податковий тиск зменшується. Податки не змінюються протягом десяти років за винятком їх зменшення. Це прописується в новій Конституції.
Соціальний внесок ліквідується разом з Пенсійним фондом. Податок на доходи фізосіб: 10% - на доходи, менші за десять мінімальних зарплат, 20% - на доходи більші за десять мінімальних зарплат, з них 50% надходить до бюджету, 50% - на індивідуальні накопичувальні пенсійні рахунки чи приватні пенсійні фонди.
Податок на прибуток підприємств, який розраховується за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, - 20%. Податок на виплату дивідендів - 10%. Податок на продаж землі, житла, іншої нерухомості, транспорту - 2%. Податок на продаж іноземної валюти та цінних паперів - 1%, для бірж діють інші правила.
Податок на додаткову вартість - 20%. Підприємства малого і середнього бізнесу можуть замінити податок на прибуток податком з продажів на рівні 2% та податок на додану вартість - податком з продажів на рівні 3%.
Акцизи на бензин, тютюн, алкоголь протягом п'яти років від початку проведення цих реформ зростають до середнього рівня країн - членів ЄС. Податки на землю, нерухомість, депозити та всі інші скасовуються.
Нова бюджетна політика "плану Маршалла"
Радикальне, до 40%, зменшення частки валового внутрішнього продукту, яка розподіляється через бюджет, у тому числі шляхом скорочення мінімум у три рази чисельності чиновників - як центральних органів, так і місцевих. До центрального бюджету повинно йти лише 40% бюджетних коштів, 60% - до бюджетів місцевого самоврядування. Це теж слід закріпити в новій Конституції.
Максимальна зарплата держслужбовців не може перевищувати мінімальну зарплату у десять разів (вона, так само, як мінімальна пенсія має становити в 2016 р. 2 тис. гривень), а працівників державних компаній з часткою капіталу держави понад 25% - у 20 разів. Бонуси керівництву державних компаній, які генерують дохід, виплачуються лише у разі їх прибуткової діяльності як процент від виплачених державі дивідендів.
Нова роль Національного банку
Головна мета НБУ - створення робочих міст та підтримка економічного зростання за умов збереження цінової - інфляція не більше 5% - та фінансової стабільності. НБУ та уряд за десять років повинні забезпечити щорічне зростання кредитування на рівні не менше 10% на рік з адекватними ставками для бізнесу і людей
Раціоналізація пенсійної системи
Сьогодні один працівник в Україні забезпечує пенсією одного пенсіонера. Слід зменшити соціальний тиск на працівників і збільшити пенсії шляхом таких дій.
1. Ліквідація усіх спеціальних пенсійних систем та нарахування пенсій для всіх за одною формулою.
2. Збільшення очікуваної тривалості життя чоловіків до 80 років та жінок - до 85 років. Тоді вихід на пенсію відбуватиметься для чоловіків і жінок у віці 65 років.
3. Максимальна пенсія, яка виплачується коштом держбюджету, не може перевищувати мінімальну більш ніж уп'ятеро. Розмір пенсії від приватних пенсійних фондів та з індивідуальних накопичувальних рахунків не обмежується.
Українська правда 9 березня 2016 р.
Нова редакція для obozrevatel.com