УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Дарія Гайдай
Дарія Гайдай
Аналітик Інституту світової політики

Блог | ТОП-5 легендарних жіночих кінообразів

ТОП-5 легендарних жіночих кінообразів

"Трамвай бажань" (1951)

В історії американського кінематографа лише два фільми отримували одразу три Оскара за акторську гру і одним з них є "Трамвай бажань". Що і не дивно, адже фільм представляє три яскраві характери, які блискучо втілили три кращих актора свого часу Вив`єн Ли, Марлон Брандо і Кім Хантер. Цей фільм – екранізація знаменитої п’єси, її досі можна побачити на театральних афішах по всьому світу. Пройшло вже більше півстоліття з часу першої постановки, десятки актрис приміряли на себе роль Бланш, але, здається, саме "легендарній Скарлетт" вдалось відчути весь трагізм її постаті. Бланш живе разом з своєю сестрою та її чоловіком Стенлі в одній кімнаті, де перегородкою є лише шторка. Герої приречені постійно натикатись один на одного, виникають конфлікти, які вони не можуть ні розв’язати, ні уникнути. І з перших хвилин фільму відчуваєш, що щось має статися, що в цієї історії немає щасливого кінця. Божевілля Бланш занадто помітне, а Стенлі… колись в приватній розмові Марлон Брандо зізнався, що ненавидить свого героя, і, дійсно, Стенлі ніби той рок, що чекав на Бланш. "Трамвай бажань" - фільм легенда, фільм про людські стосунки, про підлість і зраду, про сім`ю і, звісно, бажання щастя, якого прагне кожен.

"Філадельфійська історія" (1940)

Якщо запитати чим подобається фільм "Філадельфійська історія", більшість згадає неперевершену гру акторів -Кетрін Хеберн, Кері Гранта і Джеймса Стюарда. Однак успіх цієї стрічки, який неодноразово намагались повторити в рімейках, насправді криється в оригінальному та цікавому сценарії, приправленому чудовими жартами. Таких фільмів більше не знімають. Створенаа наприкінці золотого віку Голівуду "Філадельфійська історія" є добрим і смішним фільмом, в якому по-справжньому відчувається магія кіно. Це не просто романтична комедія, це історія про людські стосунки та труднощі сімейного життя. А ще ця стрічка у надзвичайно сумбурний спосіб, як і поведінка головної героїні, дає чітку відповідь на питання: чого хоче жінка?

"Вибір Софі" (1982)

Все життя нам доводиться обирати і, здається, зробив вибір і все, можна забути і жити далі. Але існує вибір, якого ми не хочемо, до якого нас змушують. Цей вибір не приносить полегшення, адже з ним не можливо жити. В одній з останніх з сцен фільму героїні Меріл Стріп Софі доводиться зробити саме такий вибір. В одному з інтерв’ю Меріл Стріп розповіла, що цю сцену зняли за один дубль, так як вона відмовилась її повторювати. Більше того актриса зізналась, що ніколи не передивлялась цей епізод на екрані. Для неї, як і для її героїні, цей вибір виявився занадто важким. Фільм "Вибір Софі" - це історія про надзвичайну жінку, яка пережила жахливі речі, напересічне кохання та надзвичайну відданість. Головні герої фільму знаходять один одного в своєму нещасті, вони живуть тільки заради іншого, але фінал не може бути щасливим, адже привиди Софі занадто реальні, а одержимість Натана (Кевін Клайн) занадто сильна. Після свого виходу стрічка одразу була зараховано до категорії культових, Меріл Стріп отримала свого першого Оскара, Кевін Клайн – світову славу.

"Касабланка" (1942)

Здавалося б нічого цікавого, простенький романтичний сюжет, ніяких батальних сцен війни, але вже протягом кількох десятиліть саме цей фільм є номером один серед романтичних фільмів в Америці, залишивши позаду "Віднесених вітром". Чому? Частково через типажі головних героїв. Власник грального клубу в Касабланці Рік (Хамфрі Богард) та його загублена кохана Ільза (Інгрід Бергман) для багатьох залишаються втіленням ідеалу чоловіка та жінки. Крім того, кохання на тлі війни видається особливо романтичним. "Касабланка" з’явилась на екранах в 1942 році, коли війна була в самому розпалі, і тому сприяла створенню в американців дещо романтичного уявлення про Другу світову. Подіям стрічки бракує реалістичності і історичності, як і героям. "Касабланка" є відображення золотого Голівуду, що існував в 1930-40 роки, з його своєрідним світобаченням, з його ідеалами краси та поведінки, одним словом, це старе голлівудське кіно.

"Хто боїться Вірджінії Вульф?" (1966)

Розповідаючи про Елізабет Тейлор, найчастіше згадують її "Клеопатру", однак це зовсім не найяскравіша її роль. Свого другого Оскара Тейлор, яку вважали іконою краси та стилю, отримала за роль малоприємної Марти у фільмі "Хто боїться Вірджінії Вульф?". У цьому фільмі немає яскравих суконь, ідеального макіяжу є лише неперевершена гра великої актриси. Можливо, Елізабет Тейлор так добре вдалось втілити на екрані образ Марти завядки своїм власним "скелетам у шафі". Фільм "Хто боїться Вірджінії Вульф?" знятий за мотивами знаменитої однойменної п’єси, яка викликала справжню бурю в американському суспільстві. Спершу, здається, що у фільмі забагато експресивності, галасу, а герої є в’язнями цього божевілля. Однак насправді це непересічна історія про відданість та терплячість, а ще нагадування про те, наскільки оманливим може бути зовнішній образ. Партнером Елізабет Тейлор у фільмі став її чоловік Річард Бартон, і уявити тепер когось іншого, хто міг би втілити на екрані таку гаму почуттів від жагучої пристрасті і ніжності до ненависті, і бажання вбити один одного, просто неможливо.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...