Блог | Річниця трагедії у Сватово: питань більше, аніж відповідей
29 жовтня 2015 року – день, який надовго змінив життя багатьох мешканців міста Сватово Луганської області.
Рік тому, 29 жовтня, близько 19:30 на території об’єднаного складу ракетно-артилерійського озброєння (РАО) сектора "А", розташованого на околиці Сватово, сталася пожежа. Внаслідок детонації боєприпасів загинула одна цивільна особа та троє військовослужбовців. Було повністю зруйновано 4 житлових будинки, 4 підприємства внаслідок руйнувань приміщень та матеріально-технічної бази припинили своє існування на території Сватово. Оперативний штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації склав шість тисяч актів обстеження житлових будинків, об’єктів інфраструктури та приватних об’єктів. Проте загальна сума шкоди досі не була озвучена.
Загалом на складі вибухнуло 3500 тон боєприпасів, серед яких були снаряди до системи залпового вогню "Град" і "Ураган", протипіхотні і протитанкові міни. І хоча ще в лютому 2016 року оперативний штаб підписав акт Міністерства оборони про розмінування території, насправді роботи по розмінуванню продовжуються до сьогодні. Тільки протягом вересня-жовтня групою піротехнічних робіт УДСНС було знешкоджено 1387 одиниць різних вибухонебезпечних предметів в радіусі 8 км від епіцентру вибухів.
До сьогоднішнього дня не відновлений жоден зруйнований чи частково зруйнований житловий будинок присадибного типу. За адресами, де згідно з актами виконаних робіт, руйнування ліквідовано, мешканці нам повідомляли, що такі роботи або не виконані зовсім або лише частково (наприклад, замість трьох вибитих вікон вставлено два).
За результатами роботи Комісії із дообстеження об’єктів, з’ясовано, що на сьогодні потребують відновлення:
- 71 багатоповерховий житловий будинок,
- 26 багатоквартиних будинки присадибного типу;
- 9 об’єктів соціальної сфери;
- 82 приватних об’єкти.
Після дообстеження з’ясувалося, що на компенсацію завданої шкоди лише житлу та соціальним об’єктам необхідно ще 89,9 млн гривень. При тому, що пораненим внаслідок вибухів, а також родичам загиблої жінки компенсація не була виплачена взагалі. Правда, згідно з актами обстеження всім потерпілим була надана разова допомога у розмірі 3000 грн.
Відразу після події, 29 жовтня 2015 року Службою безпеки України було відкрито кримінальне провадження за фактом вибухів на складі РАО ЗСУ із попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 258 ККУ ("терористичний акт"). Проте вже 8 листопада Генеральна прокуратура України відкриває інше кримінальне провадження за ч. 3 ст. 425 ("недбале ставлення до військової служби") і оголошує підозру начальнику об’єднаних складів РАО сектору "А" майору Литвиненко О. М.
Читайте: Бойцы АТО становятся калеками благодаря чиновникам МОЗа
Цікаво, що подібні ситуації сталися незабаром на інших складах боєприпасів ЗСУ. 26 грудня 2015 року у Генштабі заявили про спробу диверсії на складах, розташованих неподалік Балаклеї Харківської області. А 19 лютого 2016 року невідомі скинули запалювальну суміш на артсклади 72 ОМБр в Запорізькій області. На щастя, в обох випадках пожежі вдалося швидко загасити і уникнути детонації снарядів.
На якій стадії розслідування згаданих подій і чи пов’язує СБУ напади на склади РАО між собою, ми наразі з’ясовуємо.
Так само, як продовжуємо з’ясовувати:
- Куди були витрачені кошти, спрямовані на ліквідацію наслідків НС в Сватово з резервного фонду державного бюджету, з бюджетів Луганської області і Сватівського району?
- Чому з 60-ти громадських організацій і благодійних фондів, зареєстрованих у Сватово, всю гуманітарну допомогу акумулювали тільки два фонди, які пов’язують з РДА?
- Чому допомога, яку в Сватово надсилала вся країна, так і не дійшла до більшості потерпілих?
- Чому звітність про надходження коштів на ліквідації НС зникла з сайту ЛОВЦА?
- Чому у справі про вибухи лише один підозрюваний?
- І які позови готують адвокати Ugspl до Європейського суду з прав людини від імені сватівчан?
