Блог | 5 речей, які мають знати європейці
Зустрівся з головами парламентів держав Північної Європи та Балтії. Подякував традиційним друзям України за вироблення та реалізацію спільної позиції Заходу у протидії збройній агресії Росії проти України та запровадженні економічних санкцій. Водночас наголосив колегам на кількох принципових питаннях:
1. Помилковість політики умиротворення агресора, яка на жаль знову набуває популярності в Європі. Уроки історії – виграш у короткостроковій перспективі, програш – стратегічний.
Стратегічна мета Путіна – угода з Обамою і Меркель Ялта-2, новий розподіл сфер впливу та нові розподільчі лінії в Європі.
2. Мета Путіна в Мінських угодах – контрольована Кремлем автономія Донбасу, яка як "ракова пухлина" поширюватиме метастази в інші регіони та як якір утримуватиме України від руху до Європи.
Мінські угоди – незаконні і антиконституційні. Жодних змін до Конституції України під зовнішнім диктатом, зокрема щодо особливого статусу Донбасу.
Читайте: Дайте людям гроші
3. Основою для міжнародних зусиль по відсічі російській агресії має бути розширений Женевський формат за участі США та ЄС, а також Будапештський меморандум. Очікуємо від США дотримання своїх гарантій.
Меморандум є, зокрема, правовою і моральною основою для надання України масштабної військової допомоги, зокрема сучасної захисної зброї. Ніякі угоди з Путіним не виконуватимуться без добре озброєної і навченої української армії.
Недотримання Будапештського меморандуму підриває режим нерозповсюдження ядерної зброї у світі та легітимізує для багатьох країн, вразливих до зовнішніх загроз, ядерну зброю (Північна Корея, Іран тощо).
4. Складовою плану Путіна з розгрому України є економічний колапс України. Нам необхідна суттєва фінансова та економічна допомога з боку Заходу.
Читайте: Кожна собака знає, що Яценюк поганий
З огляду на а) багатомільярдну вартість переданої відповідно до Будапештського меморандуму ядерної зброї та б) величезні матеріальні втрати, завдані Україні внаслідок недотримання цього меморандуму й агресії з боку Росії, ми вважаємо справедливим, наслідуючи приклад допомоги Польщі з боку Заходу в 1991 році, реально списати Україні не менше 50% її зовнішнього боргу.
5. Наше бачення довгострокової стратегії вирішення цієї кризи:
- посилення санкцій для плати Росією реальної ціни за агресію на Донбасі та анексію Криму;
- відновлення "женевського" формату та його розширення державами-підписантами Будапештського меморандуму та сусідами України (Польща)
- ухвалення Європою стратегічного рішення на користь України щодо її місця як складової європейської цивілізації та виділення під це адекватного ресурсу – політичного, економічного, фінансового і військового;
- зупинка реваншистської, ревізіоністської Росії шляхом завдання їй поразки у другій "Холодній війні".
