28 января • обновлено в 09:15
МоваЯзык
Блоги Мир

/ Блоги - Новости политики

Як повернути Крим?

19.2т
Читать материал на украинском

Поточна суспільно політична ситуація характеризується стійким намаганням більшості наших громадян сформувати чітко ідентифіковане із європейськими, демократичними цінностями громадянське суспільство в Україні. Події, які відбулися в період з листопада 2013 року по теперішній час переконливо про це свідчать. Саме наш цивілізаційний вибір створює реальну загрозу існуванню Російської імперії. Тому, що в Москві розуміють: квітуча і заможна Україна, побудована на демократичних цінностях – реальна загроза засадам існування авторитарної Росії.

Водночас, і це треба визнати чесно, частина нашого суспільства продовжує перебувати під впливом пропаганди іншої держави, ностальгічними стереотипами з минулого, на базі яких Росія формує свою агресивну по суті, але завернуту в красиву обгортку, політику.

З іншого боку, на поточну ситуацію активно впливає те, що багато в чому нове політико-військове керівництво країни виявилося не готовим діяти на випередження, приймати адекватні рішення та втілювати їх в життя в критичних, кризисних з військово-політичної точки зору умовах. Якщо міністр оборони – політична фігура заявляв про те, що йому потрібно якесь політичне рішення щоб діяти, то це є свідченням повного не розуміння системи координат, в яку він прийшов працювати.

Слід відмітити, що на поведінку влади вплинула дуже стримана політика західного істеблішменту, який в цій ситуації пропонує нашим лідерам політико-дипломатичний підхід, не піддаючись провокаціям російської сторони. Можливо зрозуміти наших західних партнерів, які знаходяться під впливом Кавказького синдрому 2008 року. Але, геополітика – річ різнопланова. Не можна в ній слідувати зцементованим підходам. Адекватність, гнучкість і активність – є тим, чого нам не вистачає зараз. Згадаємо Судети, де намагалися умиротворити агресора. Чим це закінчилося – усім нам відомо. Виявляється що історія нас нічому не навчила. Наслідки аналогічного підходу ми бачимо: Крим – окупований. На нашій території продовжують активно використовуватися підкуп, шантаж, п’ята колона, яка була введена в органи влади України під час режиму Януковича та радикальні екстремісти.

Як відомо, м’яка сила без жорсткої взагалі не сила. А безсилля – це шлях до поразки. Це і трапилося в Криму. Постає питання не лише – що далі, а в першу чергу – яким чином діяти далі?

Саме в цей момент група українських експертів високого рівня, які не є державними службовцями та представниками політичних сил, на запрошення керівництва Альянсу прибула в Брюссель.

План роботи був насичений. Відбулися зустрічі з високопосадовцями політичної та воєнної структури НАТО, послами, експертами та представниками національних делегацій. Обговорено широке коло питань – від оцінки поточної ситуації до практичних механізмів співробітництва у різних галузях.

Слід відмітити в цілому однакові оцінки ситуації та прогностичну аналітику щодо можливих напрямів розвитку кризи. Підтверджено готовність Альянсу до посилення співпраці у військово-технічній галузі, обговорювалися питання захисту критичної інфраструктури, експертної підтримки, обміну інформацією та інші.

Констатовано вкрай загрозливий характер подальших дій РФ як для суверенітету України, так і для європейського співтовариства. Досить відверті і насичені дискусії відбулися щодо можливих механізмів підтримки України з боку країн НАТО.

Які висновки можливо зробити після цих зустрічей?

Головне – слід об’єднати усі зусилля України і світового співтовариства для протидії агресору, чого насправді не робиться. Є фрагментарні речі, в основному політичного та економічного характеру. Потрібна системність з урахуванням того, що агресора можливо лише зупинити. Умовити – ні. Тому зараз час працювати нашим експертам в Брюсселі і інших європейських столицях для вироблення і запровадження різних механізмів підтримки і взаємодії. Конкретно і продуктивно.

Нажаль, ряд політиків намагаються оцінювати дії російської сторони з точки зору логіки і здорового глузду. Це є принциповою помилкою. Треба пам’ятати методи, форми і способи, якими та сторона досягає власної мети – залякування, цинізм, обман, брудні технології, погрози та примус не є для неї інструментарієм вибору. Це доречний і прийнятний підхід. Подивиться на характер дій в Чечні і Грузії.

Розуміючи це треба вибудовувати відповідний адекватний підхід. Прагматика та чіткі практичні орієнтири у відносинах з РФ, політико-дипломатичні, економічні, оборонні і інші – це те, що нам потрібно сьогодні та на найближчу перспективу. Як і розуміння, що виключно дипломатією і сліпою вірою в обіцянки агресора проблему не розв’язати.

Якщо РФ зосередила величезне наступальне угруповання військ в Криму та біля кордонів нашої держави – значить є план йти далеко. Не будемо заспокоювати себе його солодкими речами наших опонентів. Для чого реактивні системи залпового вогню та фронтові бомбардувальники в Криму, стратегічна авіація, що перебазована під Воронеж, реально підготовлена для повітрянодесантних операції на глибину до 500 км від наших кордонів повітрянодесантна компонента? Просто для того, щоб викинути в повітря сотню-другу мільярдів доларів? У нас не повинно бути ілюзій.

Іншим моментом є те, що з окупацією Криму започатковано величезний геополітичний зсув на базі руйнування системи безпеки, вибудуваної після Другої світової війни. Фактично, є усі ознаки намагання Москви створити новий Європейський порядок. Це доцільно розуміти нам усім, і на Заході також, як і те, що не усі сприймають адекватні оцінки.

Безумовно, Крим – болюче питання з огляду на все, що там відбулося. Момент, коли потрібно було діяти на випередження і проводити паралельні заходи з російськими військами було втрачено. Це була б гра нервів, але конфлікт можливо було стримати. Такий досвід є в нашій історії. Чому ним не скористалися є предметом національного розслідування.

Водночас, ми повинні називати речі своїми іменами – є реальна загроза розширення агресії. Саме це повинно стати центром гравітації усіх наших сьогоднішніх і майбутніх зусиль. Помилкою також є вважати, що найближчим часом ситуація буде вирішена. Будемо відвертими – все це надовго.

В таких умовах простір для активних і рішучих дій не втрачено. Але, цим повинні займатися так звані risk takers – профі, які спроможні професійно сприймати існуючи ризики та розв’язувати складні кризові проблеми. На відміну від цього, влада чомусь вперто слідує принципу мінімізації ризиків війни заради президентських виборів. Звичайно, вибори є важливими. Водночас, такий однобічний підхід не створює ніяких проблем для іншої сторони в реалізації нею власної агресивної стратегії. Навпаки, він спонукає її використати момент ухилення влади від війни будь-якими засобами, навіть здачею частини території держави, для того, що відкусити найбільш важливий шматок, а у разі сприятливої ситуації – отримати всю Україну цілком.

Інколи в Брюсселі доводилося чути такі речі, які не вміщуються в моє розуміння ситуації.

Наприклад, коли ми вели мову про розгляд можливості започаткування за підтримки Заходу пілотного проекту щодо будівництва на материковій частині України для наших кримчан-військових житлового містечка західного зразку під ключ – з сучасними котеджами та відповідною інфраструктурою. При принципово схвальній оцінці вказаної пропозиції в кулуарах було наголошено про існування позиції Міністерства оборони України, що "у нас є багато вивільнених військових містечок і це не є проблемою".

Ми також повинні розуміти, що і в Україні, і на Заході є значна кількість людей, які розглядають втягування Заходу і НАТО в цю війну провокативним і підбурюючим. Але, нажаль, загрози високі та російські війська рухаються. Як далеко вони готові зайти – це відомо лише в Москві. Військово-політичні індикатори свідчать – далеко. Спостереження за усім цим без будь-яких активних дій є величезною помилкою і наприкінці кінців дає сигнал Путіну – вітаємо усі ваші агресивні дії.

Безумовно, сьогодні є значний простір для поєднання наших зусиль в боротьбі з агресором. Безумовно, політична солідарність важлива. Але, зараз як повітря потрібні адекватні національні і інтернаціональні стратегії, взаємна активність та рішучість, скоординовані практичні кроки. Усе це може багато зробити для нашого спільного захисту.

Доцільно діяти саме в такий спосіб.

Подписывайся на наш Telegram. Получай только самое важное!

Читайте все новости по теме "Аннексия Крыма" на OBOZREVATEL.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Новости политики

Топ-публикации

Топ-блоги