Вишиванки і патріотизм

Ви знаєте, в чому різниця між українським національним танцем - гопаком, в який так хвацько пустився після переможного бою на Олімпіаді у Лондоні боксер Олександр Усик, та українським національним вбранням - вишиванками, в які вдягнулися народні депутати, йдучи у Верховну Раду?

У першому випадку – то природній порив душі, наплив емоцій, що били через край, в другому – бажання привернути до себе увагу, попіаритися, завалити Facebook фотками себе, улюблених, у вишиванках в різних позах і ракурсах.

Я – не проти вишиванок, я – проти піару. Хочете носити вишиванки у Верховній Раді – та будь ласка, робіть це. Носіть їх щодня, як ще робить Олександр Бригинець чи Володимир Бондаренко, як робив це Андрій Шкіль у попередньому скликанні. Це їхня громадська позиція, їхня самоідентифікація себе у політиці, їхній вибір. Немає питань.

Але день вишиванок у Верховній Раді – це лише спроба створити вигідний для себе інформаційний привід.

Крім того, це ще спосіб знівелювати виняткову роль ударівців у безперервному двотижневому блокуванні Ради. Кличківці за цей час встигли приватизувати право блокування парламенту, але інформаційний ажіотаж від того вже скотився до точки ігнорування.

Після першої ночі блокування – звичайно, фоторепортажі, новини про те, як воно – ночувати в парламенті. Друга, третя, четверта ніч вже особливого інтересу ЗМІ не викликали.

Після двох тижнів до ударівців приєдналися опозиціонери з "Батьківщини" та "Свободи". Інформпривід є, новини розходяться. Бютівці до того ж вдягнули білі футболки з написами "Юлі-волю". Арсеній Яценюк задля більшого піар-ефекту навіть сам особисто звалив на плече професійну відеокамеру, аби фільмувати все, що відбувається у Раді.

Аргументація появи такого високопоставленого відеооператора – вночі Раду можуть штурмувати регіонали, треба все зняти (до речі, "інсайдерську" інформацію, що вже сьогодні точно сесійну залу братимуть штурмом, мені передають чи не з першої ночі блокади).

Втім, на другий день такий зовнішній антураж вже б не спрацював, треба було вигадувати щось нове. І депутати прийшли у вишиванках, заодно перетворивши сесійний день в фотосесійний.

Але хіба патріотизм вимірюється вишиванками?

Чому опозиційні депутати не порушують питання про те, що гроші на ремонти доріг розпилюють у них просто під носом?

Чому не домагаються перегляду справи сина Демішкана, який вбив людину?

Чому не зупиняють незаконну забудову Києва?

Чому не забезпечують будівництво дитячих садочків, щоб діти не стояли по кілька років у чергах - аж доки їм вже не приходить час йти до школи?

Чому не створюють умови, щоб наша талановита молодь займалася технологічними розробками тут, в Україні, а не виїжджала за кордон?

Чому ж депутати врешті-решт не вдягали вишиванки і не стояли під пекучим сонцем біля Українського дому торік влітку, захищаючи українську мову?

Хіба це менш патріотично, ніж просто зараз вдягнути вишиванку, знецінену Ющенком, і сказати, що от ми – справжні патріоти?

Патріотизм – це створити нові робочі місця, це забезпечити людям нормальні зарплати та пенсії, яких вистачатиме на життя, а не на виживання, це дати можливість брати кредити на житло під 2-3% річних, як в Європі, а не під 20%, як у нас, це дати шанс молоді реалізувати себе на батьківщині, це виростити у себе нових Стівів Джобсів, які робитимуть статки на технологічних інноваціях, а не на розпилах і відкатах.

Блаженнійший Любомир Гузар у своїй нещодавній статті написав: "Господь Бог дав нам Україну. Ми самі її не здобули, кров не пролили. Ніхто з людей нам її не дарував. То була воля Господня, ласка Божа". Дана Богом Україна зараз опинилася в заручниках у влади і опозиції, для яких патріотизм однаковою мірою є ефемерним прикриттям, а не складовою стратегії розбудови країни. Під патріотизм гарно маскуватися, коли бракує логічних чи економічних аргументів.

Суспільство ведеться на зовнішні скандальні подразники. Які вчинки так званих патріотично налаштованих політичних сил зараз обговорюють? Опозиціонерів у вишиванках. Гриценка, який пройшовся по них, мовляв, негоже приходити на засідання у Раду у національному вбранні. Опозиціонери за це вже перемили йому всі кісточки.

Що ще? Обговорюють свободівця Мирошниченка, який за підтримки інших однопартійців особисто зруйнував пам’ятник Леніну в Ахтирці. КПУ тепер вимагає для нардепа кримінального покарання.

Що з цього безпосередньо впливає на ваше життя?

А тоді яке відношення воно має до патріотизму?