Як відштовхнути Росію від Китаю і подружити з США за рахунок України?

Як відштовхнути Росію від Китаю і подружити з США за рахунок України?

Ніяк. Тим не менш, є ті хто вважають інакше. І ці люди дуже впливові.

Кілька тижнів тому, була опублікована доповідь під назвою "Боротьба за Владу. Відносини США і Китаю в XXI столітті."

Серед авторів: Кондоліза Райс (екс-держсекретар США), Джозеф Най (екс-глава Національної ради з розвідки США), і ще 16 провідних американських експертів в сфері міжнародних відносин і безпеки. У доповіді даються рекомендації керівництву США про те, що потрібно робити щоб не програти в боротьбі за світове панування своєму головному супернику, Китаю.

Сторінка 159, рекомендація 4: "Сполученим Штатам слід уникати відволікання від китайського питання іншими проблемами в усьому світі і при прийнятті практично будь-якого зовнішньополітичного рішення слід враховувати його вплив на вирішення проблеми Китаю. Американський президент, який розумів би виклик Китаю, задався б питанням: чи повинен був Вашингтон ввести довгострокові санкції проти Москви, після того як Росія анексувала Крим в 2014 році, тим самим допомагаючи підштовхнути Росію до союзу з Китаєм."

Сторінка 162, рекомендація 15: "США повинні спробувати почати розширену розмову з Володимиром Путіним і російським урядом про світовий порядок і безпеку Європи і Азії. Аналізуючи загрози американській безпеці, Збігнєв Бжезинський попередив, що "найнебезпечнішим сценарієм" буде "коаліція Китаю і Росії... об'єднаних не ідеологією, а спільним невдоволенням (невдоволенням надмірним впливом США на світовий порядок - ред.)". Таким чином, зростаючі російські обійми Китаю явно не в національних інтересах США, і було б корисно дати знати Пекіну, що нинішні ведмежі обійми з боку Росії не можуть бути постійними. У цьому контексті, розширення НАТО має бути припинено, і США повинні поступово скасувати санкції проти Росії щодо анексії Криму в обмін на закінчення втручання Москви в східну Україну. Оскільки немислимо, що Москва будь-коли піде з Криму, незрозуміло чого хочуть ентузіасти цих санкцій, щоб вони залишалися на місці назавжди?"

Так, Бжезинський дійсно попередив про небезпеку формування антиамериканської коаліції Росії і Китаю в своїй книзі "Велика шахова дошка" (1997 рік). Але, автори доповіді забули нагадати, що Бжезинський не просто не бачив Україну розмінною монетою, а взагалі вважав підтримку її незалежності однією з найважливіших завдань геостратегії США. На сторінці 46, він написав: "Україна - новий і важливий простір на євразійській шаховій дошці - є геополітичною точкою опори, тому що саме її існування як незалежної держави допомагає трансформувати Росію. Без України Росія перестає бути євразійською імперією. Якщо Москва поверне собі контроль над Україною з її 52-мільйонним населенням і великими ресурсами, а також виходом до Чорного моря, то Росія автоматично знову отримає кошти для перетворення у потужну імперську державу, що розкинулася в Європі і Азії."

Україна звичайно більше не нараховує 52 мільйони громадян, але залишається 8-ю самою населеною країною Європи, і 2-ю найбільш населеною країною серед колишніх республік СРСР. Відповідно, її значимість у зміні долі Росії нікуди не поділася. Тоталітарний режим в Росії не виживе, якщо Україна, країна з мільйонами православних слов'ян, стане багатою демократією що інтегрована в Західний світ, тим самим вона стане прикладом успіху для росіян. А для багатьох з них, Україна вже є таким, просто тому що в українців є свобода слова і вибору, а в Росії цього немає. А якщо зупинити розширення НАТО, скасувати санкції щодо Росії за анексію Криму і згодувати євроатлантичне майбутнє України агресору, російський ведмідь більше їсти не захоче? Навпаки, він зрозуміє що він може робити з колишніми радянськими колоніями все що завгодно, головне не допомагати надмірно Китаю і більше співпрацювати з США. А коли він розбереться зі Східною Європою, він почне дивитися на Центральну: Варшаву, Будапешт, Прагу, по яким ще 30 років тому ходили маршем радянські війська.

Безумовно, Росія - це країна в занепаді, особливо в даний момент через різке і колосальне падіння цін на нафту - експорт якої є головним наповнювачем бюджету РФ. Але, ціна рано чи пізно почне рости, як результат зростання попиту, який буде збільшуватися через вихід країн з коронавірусного карантину. А можливо навіть як результат нової угоди з США і Саудівською Аравією. Тому, ще років 15, Росія проіснує в нинішньому вигляді, а агресія нікуди не дінеться. Більш того, у Путіна немає вибору, йому потрібно обов'язково вторгатися в Східну Європу. Якщо він проведе реформи і РФ стане демократією і справжньою ринковою економікою, то його режим помре. Якщо він повністю схилиться перед Китаєм, то помре не лише його режим, а й Росія в її нинішньому вигляді. Якщо він вторгнеться в Центральну Азію, то помре не лише його режим, а й буде громадянська війна в Росії між православними і мусульманами. Залишається лише вторгнення в слов'янську, православну Східну Європу, яке вже має місце бути, поки тільки в Україні. Наступна в черзі - Білорусь. Як я вже писав раніше, це все одно закінчиться розпадом для Росії, так як Путін просто повторить помилки Леніна і Сталіна, але треба визнати, що це сповільнить смерть режиму і країни. Як висновок, США має стояти на варті незалежності країн Східної Європи і домагатися найкращого варіанту: демократичних реформ в Росії, які вб'ють режим Путіна і віддалять РФ від Китаю. Це звичайно не зупинить ісламізацію в Росії і перспективу поділу країни з цієї причини, але краще так ніж велика війна, хаос і руйнування ядерної держави.

Проте, спроба - не тортури для США. Три дні тому, в NPR була опублікована стаття під назвою "Коронавірусна криза надає можливість покласти край війні в Україні".

Автори: усі три автори - колишні посли США в Україні. Вільям Тейлор, Стівен Пайфер і Джон Гербст.

Ось що вони пропонують:

"Оскільки поширення коронавіруса і падіння цін на нафту все більше позначаються на Кремлі, Сполучені Штати і їх союзники повинні запропонувати скасувати міжнародні санкції проти Росії, якщо Путін припинить своє військове вторгнення в Україну. Якби Путін був готовий піти з Криму, інші санкції, введені проти цієї незаконної анексії, також могли б бути скасовані.

Основи угоди - якщо не порядок їх застосування - були визначені в так званих мінських переговорах між Україною, Росією і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі. Це припинення вогню, виведення підконтрольних сил Росії з перевіркою ОБСЄ, повернення кордону під український контроль, місцеві вибори і деяка міра децентралізованого прийняття рішень для всіх адміністративних районів України.

Щоб забезпечити безпеку на Донбасі під час процесу, однією з ідей є спільне патрулювання національної української поліції та місцевої поліції, які все ще працюють в окупованому Донбасі. Ця домовленість могла б контролюватися ОБСЄ і - для сприяння забезпеченню справедливих і безпечних виборів - повинна бути підтримана міжнародною миротворчою місією.

Президент Трамп, за підтримки президента України Володимира Зеленського, повинен зуміти переконати Конгрес скасувати санкції проти Донбасу, чітко розуміючи, що вони будуть введені заново, якщо Путін не виконає умови договору."

Тобто, посли пропонують формулу миру в непростий для всіх період. Але, дана формула нереалістична, тому що вона суперечить інтересам України і Росії. Українські патріоти не приймуть формулу, яка вимагає, щоб Україна змінила свою конституцію для вирішення конфлікту. Зеленський, звичайно, міг би використовувати пандемію і провернути цю справу. Проте, ніхто не знає, чи не буде масових протестів в столиці навіть під час пандемії або відразу після неї. Тому, це занадто ризиковано, як для президента, так і для депутатів голоси яких потрібні для зміни конституції. Росію ж не влаштує миротворча місія ООН на кордоні з Україною, так як це створить фізичний бар'єр між країнами і по суті це стане визнанням війни на Донбасі - конфліктом України та РФ, а не громадянським конфліктом всередині України як це пояснює Росія. До того ж, рішення питання Донбасу призведе до відкриття питання по Криму, який Росія піднімати взагалі не бажає.

Безумовно, немає простих рішень війни України та Росії, як і немає простих способів вирішити питання Китаю, але ті рішення і способи що є в наявності, точно, лежать не через приниження свого союзника України, яка ціною тисяч життів своїх громадян оберігає євроатлантику від війни. Рішення лежать через тиск на військових злочинців в Кремлі, через розвиток партнерства з Індією, через зміцнення безпеки стратегічних партнерів в Азії - Південної Кореї і Японії, через накладення санкцій на китайські компанії які хочуть впроваджувати технологію 5G в Європу, через посилення просування ліберальних цінностей серед громадян Китаю за допомогою інформаційних інструментів. А жертвоприношення своїх союзників, в очах геополітичних суперників, буде виглядати слабкістю і закінчиться крахом євроатлантичної спільноти народів.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

США