Блог | У Кремля з'явився новий план щодо Донбасу
Російська пропозиція по розміщенню миротворчих сил на лінію розмежуванняна Донбас схоже стала несподіванкою для наших політиків. Але експерти не раз попереджали про необхідність бути досить обережними з подібними ініціативами, оскільки, як відомо, мрії іноді збуваються, але не в тому вигляді, як це бачить "мрійник".
У чому наразі криється головна небезпека? Якщо Росія намагається перехопити ініціативу, то очевидно з’явився новий план з реалізації загальної стратегії війни проти України.
Потрібно зрозуміти логіку дій РФ. Бажано не просто розуміти і чекати, що буде далі, а готувати кроки на випередження. Результати цієї миротворчої місії можуть бути зовсім не тими, на які сподівається українське керівництво.
У чому, на мій погляд, полягає логіка російського плану?
По-перше, маючи право вето в Раді безпеки ООН, РФ проголосує лише за варіант вигідний Росії. А інтерес Кремля – не врегулювання конфлікту, а досягнення глобальної мети – встановлення контролю над всією Україною.
По-друге, Захід зацікавлений у завершенні конфлікту і готовий до компромісу, особливо під виглядом миротворчої місії, яку підтримують обидві сторони. Хотів Київ миротворчу місію? Беріть!
Читайте: Гібридні миротворці Путіна
Які можуть бути варіанти цієї місії?
1. Росія у сьогоднішньому статусі посередника і миротворця має повне право увійти до складу цієї миротворчої місії. Статус Росії як агресора досі належним чином не оформлений ні на міжнародному, ні на національному рівні. Політичні заяви і декларації – це одне, а формальні рішення – зовсім інше. Тобто Росія має повне право направити свій контингент, своїх генералів і офіцерів на керівні посади в штабі цієї миротворчої місії. І можна лише здогадуватись, наскільки незаангажованою буде ця місія, якщо там буде суттєва присутність Росії плюс кордон району дислокації миротворчої місії.
2. Другий варіант цієї миротворчої місії – миротворці а-ля Придністров’я або Південна Осетія. Ухвалення рішення та практичне розгортання міжнародної місії - досить складні процедури з масою питань і проблем, в тому числі стосовно набору контингенту (ООН своїх військ не має). Як тільки виникне проблема з комплектуванням, а вона обов’язково буде (традиційна проблема ООН), – я впевнений, що Росія зробить прекрасну пропозицію і по кількості солдат, і по фінансовому внеску. Більш того, в обмін на мандат ООН Москва готова очолити її, особливо якщо вдасться підключити ОДКБ (Організація Ташкентського договору). Тоді ми можемо отримати не просто міжнародну миротворчу місію з великою присутністю Росії, а "міжнародну місію" під повним контролем Росії.
3. Крайній варіант – це ініціативне введення російських миротворців як вимушена міра Кремля в разі відмови України від широкого жесту сусіда агресора-миротворця. Причому ця спроба вже готувалася, якщо не помиляюсь, у 2014 році, коли до кордону були підтягнуті російські миротворчі сили з відповідним маркуванням "МС" на техніці і на шоломах.
Читайте: Росіяни спробують переплюнути США у жорсткості
Що може зробити Україна, аби завадити такому розвитку подій?
Визнання Росії агресором – вже запізніле рішення на 3,5 роки, тому що підстави визнати РФ агресором з’явилися 20 лютого 2014 року, що власне зафіксовано в українському законі. І далі весь цей абсурд з антитерористичною операцією, продовженням невизнання окупації, незавершенням формалізації процесу визнання Росії окупантом на національному рівні і агресором на міжнародному рівні – зараз якраз створює загрозу реалізації того сценарію, який я описав вище.
Що потрібно робити Україні? Мабуть треба було би все таки – з величезним запізненням – виконати вимоги Конституції і закону про оборону в частині, що стосується зовнішньої агресії, тобто завершити процес визнання Росії агресором, щоб позбавити її хоча би права брати участь у миротворчій місії. Не може бути ворогуюча сторона учасником миротворчої місії.
А найголовніше – це те, що зараз потрібен ґрунтовний аналіз, оцінка тієї ситуації, яка склалась. Треба готуватись до серйозної боротьби, в тому числі в Раді безпеки ООН, оскільки неаргументоване блокування російської "миротворчої" ініціативи може нанести непоправну шкоду рівню міжнародної підтримки України в цьому конфлікті.
