Блог | Коли діти стріляють в дітей: черговий кривавий розстріл в США
Черговий кривавий розстріл у американській школі в Санта-Фе (Техас) призвів до десятків жертв, серед яких 10 загиблих. Масшутером став 17-літній підліток – учень цієї ж школи. Це далеко не перший випадок у США, і боюсь, що не останній у світі.
Чому так відбувається? Розберемо всі складові. Перше – "стріляють". Я не буду зараз влазити в проблему вільного продажу зброї. Але два слова. З одного боку, від масових поножовщин жертв значно менше, ніж від масових розстрілів. З іншого – російський досвід масових поножовщин у школах говорить, що проблему не вирішити забороною чи дозволом зброї. Якби не стріляли, б то різали. Тому, проблема не стільки у вогнепалі, проблема у дитині, яка взяла до рук зброю. Незалежно від того, чи це пістолет чи ніж.
Діти – друга складова проблеми. Якими б квіточками життя діти не були, але вони – надзвичайно жорстокі. Бо дитинство – це той період коли людина переходить від тваринницьких інстинктів до соціальних норм. Як аксіому візьміть для себе, що діти не знають як діяти в багатьох ситуаціях, бо для них вони виникають вперше. У них немає схеми, напрацьованої моделі дій. Їх мотивують приклади – від батьків чи з медіа помножені на тваринницькі інстинкти. Дитина вважає, що кожна проблема, яка з нею відбувається – ледь не смертельна трагедія. Більше того, вони не розуміють власних емоції, не можуть їх висловити і бояться власного відчуття, яке їх переповнюють. Підлітки можуть не справитись з цими емоціями, і як наслідок, – агресія, ненависть, жорстокість, насилля виплескуються на зовні. Та це ніякою мірою не виправдовує дорослих, які мали б займатись вихованням дітей та їх здатністю усвідомити своє соціальне "я".
Читайте: Дитяче насильство розрослося до небачених розмірів
Коли. Є виключно американська специфіка крайнього індивідуалізму та "стратегії успіху", коли ти – це те що ти досягнув. Успішні американці не влаштовують масових розстрілів. Проблема у тому, що успішність вимірюється не конкретними цифрами, а досягненнями інших. Тому й успішність має іншу сторону – неуспішність. Коли американець розуміє, що він гірше, ніж більшість. І такі можуть стріляти. Ця цінність, властива саме США – крайнього індивідуалізму – і є причиною того, що саме Штати – лідер серед масових розстрілів. 31% усіх випадків убивств, коли жертвами ставали 4 і більше осіб, припадає саме на цю країну. ФБР заявило, що лиш за 2016-2017 роки в США від масшутінгів загинуло 221 особа, поранення отримали 722.
"Коли" має і дитячий вимір. Причини масових розстрілів можуть бути різними. Але всі випадки, за даними американських спецслужб, об’єднує одне, - нападники мали проблеми спілкування зі своїми однолітками. Простіше кажучи над ними знущались, цькували або просто ігнорували їхнє існування інші діти. І це – булінг – величезна проблема. Настільки величезна, що переходить у дорослий комплекс: дехто з дорослих масшутерів стріляв по дітям, бо над ними колись знущались у школі в дитинстві.
І ще одне в "коли". Коли відбувається якась крайність, то це як порушення суспільного договору. Хтось перейшов межу, тому можна і мені. У злочинів дуже багато наслідувачів. Це стосується як суїцидів, так і масових розстрілів. І останній випадок у Техасі – це уже наслідування того, що відбулось за тиждень у Каліфорнії. Щоправда, минулого разу обійшлось без незворотних жертв.
Таких випадків стало забагато. Так забагато, що про техаський інцидент за декілька днів перестануть говорити. Доки не виникне новий. Але з цим необхідно щось робити. Хоча б для того, щоб не було подібних інцидентів у нас.
