Блог | Чому Україна не в НАТО
Якось так склалося, що бувала в усіх колишніх республіках Югославії, окрім Чорногорії. Монтенегро - прекрасна країна і її обов'язково треба відвідати. Ми так радіємо сьогодні за Чорногорію, яка офіційно відтепер - член НАТО! Заявку на членство країна подала в 2015.
Також я не втрачу шанс нагадати, чому Україна не в НАТО. Треба віддати належне екс-президенту Леоніду Кучмі, який офіційно заклав в нашу зовнішньополітичну стратегію мету євроатлантичної інтеграції, екс-прем'єру Євгену Марчуку, який розпочав цю роботу. Але політика багатовекторності, розрахована на заспокоєння РФ, жорсткий пресинг РФ і, впевнена, інспірована Москвою в 2000-ні жорстка внутрішньополітична українська криза через "касетний скандал", надовго поставили крапку в наших євроатлантичних прагненнях, зробили Україну ізгоєм назовні.
Читайте: Місяць перемог для України!
Але в 2005-2008 ми отримали новий реальний шанс. Та боровся за інтеграцію в Альянс тільки президент Ющенко і його команда, в 2007 ми йшли на парламентські вибори під гаслом "НАТО- ТАК", хоч це не була вельми популярна тема, й наші конкуренти по демтабору йшли під більш милими для вух виборця популістськими речами про захмарні пенсії-зарплати-всьобезплатне. Ми ж відстоювали право українців на безпеку, бо вже тоді чітко розуміли, що без безпеки неможливо гарантувати ріст економіки-зарплати-пенсії і т.д. В залі НУ буда єдиною пронатівською фракцією. Президенту Ющенку вартувало надзвичайних зусиль примусити тодішніх прем'єра і спікера підписати листи до Альянсу з вимогою надати Україні ПДЧ. Але ви погугліть новини 2008-го. Лист тихенько підписали - і замовкли. Жодного публічного заклику до НАТО надати ПДЧ Україні тоді не прозвучало від спікера і прем'єра, це ж була непопулярна тема. Боролися публічно за це тільки Ющенко і НУ. Більше того, деякі політики не публічно посилали сигнали в Брюссель, Париж, Берлін не дратувати Москву. І йшли на президентські вибори 2009 під гаслом любові і тісної дружби з РФ і якогось слов'янського союзу чи ньюСНД з РФ і Казахстаном... Ще й ганебно промовчали в дні розстрілу з російських танків Незалежної Грузії, і це була їх зрада наших друзів- грузинів...
Я вважаю катастрофічною помилкою Німеччини і Франції ненадання Україні і Грузії ПДЧ в 2008, і мільйон разів на різних дипломатичних зустрічах говорила публічно цю свою неприємну для наших партнерів і друзів позицію.
Читайте: Черногория и НАТО: почему Украина не спешит
Я дуже і щиро рада тому, що деякі політики і партійні лідери зробили висновки і змінили позицію, й сьогодні є жорстокими й переконаними євроатлантистами. Щирими, не напускними. Але в 2008-му Москва отримала перемогу над нашими євроатлантичними прагненнями тільки тому, що не було справжньої єдності еліт в цьому питанні і це стало аргументом для Берліна і Парижа, які вагалися...
Маємо спокутувати цю вину, цей гріх перед українцями і зробити все, аби Україна стала членом НАТО. Докласти надзусиль. Не боятися роздрочити Москву, бо та нас все одно ніколи не залишить в спокої, чи ми йтимемо до НАТО, чи клястимося в любові балалайок.
Україна і Грузія мають стати 30 і 31 членом НАТО. Такою я бачу свою мету як політика і саме тому я вже 10 років займаюся політикою - завжди тільки в пронатівській і проєвропейській команді.
