Блог | Феноменальне життя: вчений і президент одночасно
Четвертий президент Ізраїлю Ефраїм Кацир родом з України
В Україні добре знають про те, що прем’єр-міністр Голда Меір була родом з Києва. Менш відомо про іншого уродженця України Леві Ешколя, котрий також став прем’єром Ізраїльської держави. Але, на жаль, ще куди менш відомий четвертий президент Ізраїлю Ефраїм Кацир, котрий помер 30 травня у віці 93 років в своєму будинку в Реховоті в Ізраїлі. Він помер через два тижня після свого 93 дня народження, пише Віктор Каспрук у своєму блозі.
Кацир перебував у лікарні протягом кількох тижнів з моменту захворювання, але його відпустили додому після того, як стан його здоров’я покращився. Як наголосив президент Ізраїлю Шимон Перес: "Він був видатним чоловіком, всесвітньовідомий вчений, який зробив визначний внесок у забезпечення безпеки держави Ізраїль". Ефраїм Кацир перебував на посаді президента Ізраїльської держави з 1973 по 1978 рік.
Майбутній президент Ефраїм Кацир народився у Києві 16 травня 1916 року в сім’ї бухгалтера, котрий був переконаним послідовником сіоністських ідеалів. І тоді його прізвище було Качальський. Але у 1925 році, коли йому було 9 років, батьки переїхали з України до Єрусалиму. Після закінчення гімназії у Єрусалимі Кацир вступає у 1932 році до Єврейського університету в Єрусалимі, де він вивчав ботаніку, зоологію і бактеріологію, перш ніж, нарешті зосередитися на біохімії і органічній хімії.
В 1941 році він завершив докторську дисертацію з простих синтетичних полімерів і амінокислот та продовжив свою освіту в Бруклінському політехнічному інституті і Колумбійському університеті, а також у Гарвардському університеті. Під час британського мандата над Палестиною Ефраїм Кацир — учасник Хагани (підпільної єврейської організації оборони), химік-вибухотехник, організатор підпільного виробництва озброєнь.
Коли війна закінчилася, Ефраїм, і його брат Аарон, котрий був багатообіцяючим молодим хіміком, приєдналися до новоствореного Інституту ім. Вайцмана в Реховоті. Кацир був одним із засновників цього інституту та заснував і очолив відділ біофізики, у той час як Аарон був запрошений у 1948 році Хаїмом Вейцманом очолити в цьому інституті відділ досліджень в області полімерів. Аарон став професором фізичної хімії в Єврейському університеті у 1952 році. Але тісна співпраця двох братів-вчених була трагічно перервана, коли волею невблаганного випадку Аарон опинився серед убитих в аеропорту Лод кривавої японської Червоної Армії терористів 30 травня 1972 року. Це страшна подія зламала серце Ефраїма Кацира.
Читайте: Як вирішити палестино-ізраїльський конфлікт
Ефраїм Кацир в Інституті ім. Вайцмана реалізував велику частину своїх наукових робіт. Він створив журнал "Мада", організував і очолив науковий відділ в Армії оборони Ізраїлю, його знають як автора праць по біохімії ферментів. Кацир спеціалізувався на біохімії синтезу білків і прикладної біохімії ензимів. Став членом Лондонського королівського товариства з 1977, перший лауреат Премії Японії (1985).
Видатний ізраїльський вчений Ефраїм Кацир започаткував дослідницький центр з вивчення поліамінових кислот, які є синтетичними моделями, що полегшують вивчення білків. Його новаторські дослідження внесли великий вклад у розшифрування генетичного коду й у виробництво синтетичних антигенів та роз’яснення щодо різних етапів імунної реагування. Розуміння властивостей поліамінових кислот привела, серед іншого, команду вчених з Інституту ім. Вайцмана до створення Copaxone – препарату, який використовується в усьому світі для сповільнення погіршення стану людей, котрі страждають від розсіяного склерозу.
Ще одним великий успіх чекав на вченого в іммобілізації ферментів. Кацир розробив метод зв’язування ферментів, який прискорював численні хімічні процеси для різних поверхонь і молекул. Метод заклав фундамент для того, що зараз називається інженерією ферменту, яка нині відіграє важливу роль в харчовій і фармацевтичній промисловості. Також одним з практичних додатків його роботи стало створення ним синтетичних волокон, які використовуються для внутрішнього зашивання ран, котрі потім с часом просто розчиняються у тілі хворого.
Ефраїм Кацир завжди був глибоко стурбований соціальними та освітніми аспектами науки. Він очолював урядовий комітет з розробки національної наукової політики, підготував цілі покоління молодих вчених, котрі перекладаючи важливі наукові матеріали на іврит, допомогли створити популярні на єврейській мові наукові журнали.
Читайте: В "ДНР" познімали прапори Росії та псевдореспубліки
У 1966-1968 роках – Ефраїм Кацир керівник наукових служб ЦАХАЛа. Кацир також відомий своєю діяльністю по організації і підтримці кафедр єврейської історії і теології в зарубіжних університетах, що пов’язували студентів діаспори з Ізраїлем. Качальський змінив прізвище на Кацир (Урожай) лише в 1972 році, коли Голда Меір запросила його до участі в президентських виборах. Але й коли став президентом не бажав відмовлятися від своєї наукової роботи і викладання.
Період президентства Кацира був ознаменований вкрай драматичними подіями – від Війни Судного дня (1973), що розпочалася через чотири місяці після його інавгурації, до першого приходу до влади правих і приїзду до Єрусалиму єгипетського президента Анвара ас-Садата в 1977 році. Що привело до подальшої нормалізації стосунків Ізраїлю з Єгиптом. Формально Садат був гостем саме Кацира. Проте через специфіку інституту президентства в Ізраїлі роль Кацира у всіх цих доленосних епізодах історії країни ніким не була відмічена.
За п’ять років перебування на президентській посаді Кацир і його дружина Ніна, викладач англійської мови за професією, звертали особливу увагу на проблеми суспільства та освіту, і постійно прагнули дізнатися більше про потреби усіх верств населення Ізраїлю. Можливо, що Ефраїм Кацир міг би залишитися і на другий термін, але йому довелося покинути президентську посаду і повернутися до наукових досліджень через хворобу дружини. Вже після своєї відставки з поста президента в 1978 році Ефраїм Кацир заснував кафедру біотехнології в Тель-Авівському університеті, яку сам же і очолив.
Між тим, Ефраїм Кацир ніколи не був харизматичним політиком, в котрому б ізраїльтяни бачили переваги лідера. І під час обов’язкових церемоніальних заходів він, безсумнівно, мріяв про свою лабораторію, мікроскопи і пробірки. Він завжди ніяково посміхався і дивився людям в очі, коли тиснув їм руку, але покривало печалі видавало, що йому довелося багато пережити у житті.
Читайте: Ребенок в больнице: будьте рядом
На додаток до вбивства терористами брата, його дочка Нуріт померла від угару, коли заснула в домі, не будучи обізнаною про пічне опалення і герметично зачинені вікна. Їй було всього 23 роки. Друга дочка – Іріт – чутлива до поезії, померла у 43 роки за трагічних обставин, а дружина Кацира Ніна померла від раку 23 роки тому. Але його син Меір нині є професором математики Ізраїльського технологічного інституту і має трьох дорослих дітей.
В наступні роки своєї наукової кар’єри Ефраїм Кацир звернувся до нової галузі досліджень. В рамках одного з проектів він очолив групу вчених, яка в Інституті ім. Вайцмана виграла міжнародний конкурс з комп’ютерного моделювання білків. В іншому дослідженні інституту його команда розкрила один із важливих аспектів впливу отрути змії на тіло людини. Кацир був автором сотень наукових статей і входив до складу редакційних і консультаційних рад в різноманітних наукових журналах. Міжнародні наукові симпозіуми проходили в Реховоті та Єрусалимі, щоб відзначити його 60, 70 і 80 день народження.
А коли Ефраїму Кациру було вже близько 90 і більше років, його колишні студенти і самі вже тепер провідні викладачі та вчені приходили до нього додому, оскільки він був вже залежним від інвалідної коляски, щоб проконсультуватися з ним і отримати пораду, щодо своїх наукових статей перед їхньою публікацією.
Варто пригадати, що Ефраїм Кацир був членом Ізраїльської академії наук та гуманітарних та багатьох інших престижних наукових органів в Ізраїлі і за кордоном, у тому числі Королівського інституту Великобританії, Королівського товариства в Лондоні, в Національній академії наук США, Академії наук у Франції, Наукової академії Аргентини та Всесвітньої Академії мистецтва і науки.
Читайте: Подробиці замаху на життя командира батальйону ім. Джохара Дудаєва Адама Осмаєва
Як згадував сам Кацир: "У мене була можливість присвятити більшу частину свого життя науці. Але моя участь протягом багатьох років у діяльності поза наукою навчила мене життю поза межами лабораторії. Я усвідомив, що якщо ми сподіваємося на те, щоб побудувати кращий світ, ми повинні спиратися на загальнолюдські цінності, які підкреслюють спорідненість людського роду – святість людського життя і свободи, миру між народами, чесність і правдивість, повага до прав інших людей, і любов до свого народу".
Вже у віці 92 років, у минулому році, Ефраїм Кацир завершив написану на івриті автобіографію "Сіпур Хаїм" ("Життя казка), що вдало відображає його скромний образ. Книга, котра містить 362 сторінки, насичена іменами людей, датами, місцями, подіями і фактами його життя, котре було невід’ємно пов’язане з найбільш визначальними подіями єврейської держави і єврейського народу.
"Я вірив всім серцем, що наука здатна принести мир в цю країну, молоду енергією та створення джерел для нового життя, і духовно, і матеріально", – написав Ефраїм Кацир у журналі біологічної хімії в 2005 році, – Я мав щастя провести своє життя в досягненні своїх цілей, з деяким успіхом і великим задоволенням".
Свою автобіографію Ефраїм Кацир написав у такому вже поважному віці за допомогою свого колишнього студента-біолога, а нині журналіста провідної ізраїльської газети Yedioth Ahronoth Амоса Кармеля. Як зазначив Кацир після завершення автобіографії: "Під час моєї довгої кар’єри я не зберіг і не врятував жодного документу. Все прийшло з пам’яті, за допомогою Амоса. Я відчув, що перш ніж я зустрінуся з Всевишнім, маю написати книгу, щоб мій син та онуки могли б прочитати, і вчені мали змогу побачити, що вони можуть ще зробити поза науковим життям".
Поховали колишнього президента Ізраїлю Ефраїма Кацира за його заповітом на головному кладовищі в Реховоті поруч з його дружиною Ніною, котра померла у 1986 році, а не на горі Герцль, як це зазвичай буває для колишніх національних лідерів Ізраїлю. Як заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу: "Ефраїм Кацир був відданий Ізраїлю у всьому, що він робив. Він був першовідкривачем в науці, а також вніс величезний вклад до справи забезпечення безпеки держави. Він може служити прикладом чесності і скромності".
