Напередодні Дня Перемоги на «Оглядачі» відбулась дискусія читачів і представників ЗМІ на тему: «Визнання вояків УПА воюючою стороною у Другій світовій війні: стан проблеми».

Пропонуємо вашій увазі фрагменти діалогу, головним героєм якого став директор Київського інституту проблем управління ім.Горшеніна, автор кандидатської дисертації на тему діяльності ОУН Кость Бондаренко

Темі визнання вояків УПА намагаються надати політичного звучання, особливо протягом останніх років. Є багато нюансів, пов’язаних з цим питанням. В часи Леоніда Кучми здавалося, що історики вже близькі до розв’язки цього питання. Засідала комісія, до складу якої входили відомі історики. Вони підняли архівні матеріали, були опубліковані висновки цієї комісії. Але головне – це питання тоді не політизувалося. До нього підходили дійсно об’єктивно.

Після того, як в 2004 році стався ідеологічний розкол України, питання набуло дуже гострого звучання. На сьогоднішній день є кілька таких «маркерів», які атрибутують ту чи іншу частину України, той чи інший політичний табір. Використання такого «маркера», як, наприклад, УПА, відразу сприймається в штики представниками іншого табору.

Мені здається, що доки буде відбуватися надмірна політизація питання діяльності ОУН і УПА, доки наші політики будуть переважно керуватися стереотипами, а не здоровим глуздом і історичною справедливістю, доти це питання вирішене не буде. Протягом останнього часу ми відкотилися назад у вирішенні цього питання і, принаймні, нинішня Верховна Рада просто не зможе його розв’язати позитивно.

Сьогодні треба говорити про місце для ОУН і для УПА в українській історії, про вироблення єдиної спільної концепції і спільного бачення, про підхід до цього питання без замовчування.

Ще один вихід, який можна запропонувати – це мораторій на розгляд цього питання політиками. Воно може вирішуватися на рівні місцевого самоврядування, і воно вирішується в західних областях України. Це питання може вирішуватися на рівні громадських організацій, але в той же час, навряд чи воно буде вирішене на загальноукраїнському рівні.

Тому я думаю, що на сьогоднішній день єдиний вихід для України – це зняття цих «маркерів» - питань, які розділяють політиків. Ці питання вирішаться, але вирішаться вже, напевно, новим поколінням політиків.

ЧИТАЙТЕ ДАЛЕЕ...