Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Вони – це пуп землі, а решта світу – вороже лайно
	»Поцілунки політиків. «По-взрослому» - з язиком
	»Поцілунки політиків. «По-взрослому» - з язиком
	»Морози настали…
	»Найтепліша на світі зима і повний стабілізєц

Не пропустите »

	»Три любви Степана Бандеры
	»Ринат Ахметов: "Европейский Кубок будет в Донецке"
	»"Над океаном Наина меня разбудила: "Борис упал и обоссался"

За ноутбук всівся в одному із стандартних кафе столиці. Передобідня пора. Відвідувачів ще не багато. Писати про політичну кризу політичних інвалідів дуже не хотілося. Дістали. Телевізор над баром говорив бадьоро і голосно. Як звично?!(sic) для столичного бару дивились російський РТР. Новини. 15 хвилин про Путіна і його «бєспрєцєдєнтний і унікальний» вояж по  Середній Азії, щоб каспійська нафта-газ  текли лишень через Росію. Далі – якісь  кадрові перетасовки у РФ  і ще один подвиг ФСБ, які випередили черговий теракт «ко дню побєди». Що примушує киянина перебувати в інформаційно-пропагандистському просторі Москви і Кремля? Що такого важливого і головне – рідного у цих солодких і пафосних новинах Росії, де все звично:  вони – це пуп землі, а решта світу – вороже лайно, яке посягає на їх самобутність, православіє, дорогого ВВП, могутність спецагентів та військово-промисловий комплекс?

А  що тягне людей  чіпляти  у ці травневі дні георгіївські стрічки  царської Росії? А що змушує молодняк купувати новинки «нашей» музики на збірці  московської попси із чергової порції співаючих трусів? Чому «русская класика» з радянськими фільмами розпродається на Петрівці щотижня?  Чому усі українські телеканали вже пів-травня  у прайм-таймі вкотре крутять сталінський агітпроп із «нашими» і німцями? Чому на ТРК Україна?! вкотре несуть брехню про УПА і Нюрнберг та іншу «лапшу»? Скільки ще слухати від українських?! депутатів повчання як мають правильно жити естонці?

Чому тих, хто вижив на фронтах, у сталінській м’ясорубці і комуністичних концтаборах водять по центральних вулицях наших міст саме комуністи під кривавими прапорами? Скільки ще років слухати похвали на адресу  жукових і ватутіних, які нашими дідами загатили Дніпро і затикали пащу фронтових кулеметів? Чому монополію на ветеранів і травень зберігають симоненки-морози? Чому покоління «снікерс» вдягає футболки СРСР? Чому ветерани давно вибачили нацистам, (яких і понині чомусь називають фашистами,) але так і не можуть примиритися із ветеранами УПА та комбатантами інших формувань?

Чому у підтримку «своїх» бритоголова пацанва у спортивних штанах спокійно лузгає насіння під завивання совєтських «пєсєн о главном» і їх не верне? Чому в козацькому селі на Полтавщині у травні 2007-го  селяни самі собі встановлюють нового Лєніна? Чому на Артеку комуністи руйнують знак ЮНЕСКО? Чому в Криму б’ють Студентське братство за захист захоплених маяків, державні прапори топчуть і закликають не їсти таллінські шпроти?

Чому персонам нон-грата надають національний телеефір для чергової порції зневаги до всього народу? Чому мені в кінотеатрі продають квиток і навздогін вибачаються: «Ізвінітє, но фільм на украінском»? Скільки ще ФМ-ки будуть талдичити «Што всьо лучшеє вазвращаєтся»? Чому люди і далі не хочуть знати, як СОЦІАЛІСТИЧНИЙ режим Сталіна десятки років озброював і навчав націонал-СОЦІАЛІСТИЧНИЙ режим Гітлера? Чому діти тих, кого вбивали голодом і тюрмами, люблять і шанують  усе те, що любили кати їх батьків? Чому вони ненавидять таких самих, як вони, але з «того»  берега Дніпра, чиїх батьків ті самі так само розстрілювали і знищували у сибірських концтаборах? Чому роблять євроремонти і тікають на заробітки в Європу, але  з гордістю розкажуть на пиві, як корєш звалив в Маскву і добре «запакувався»?

Відповідей на усі ці спонтанні запитання в газетах-інтернетах нині хоч відбавляй. Одні пояснюють, що у кожного СВОЯ правда, інші  кажуть, що це  - частина НАШОЇ  історії, і тикають то на Лєніна біля  київської Бессарабки, то на масові  поховання. А ще говорять про духовний Чорнобиль і про нових яничар та манкуртів, інші – співчувають «темним і затурканим».  Кожен, хто намагається  знайти відповідь на одне з цих питань, одразу отримує  тисячі проклять   від хейтерів  -  тих, хто думає(не думає?) інакше. 

Я втратив бажання кому-небудь щось доводити історичними фактами, логікою чи хоча б здоровим глуздом. Ні, не боюся почути прокляття від іншодумців і схвальні відгуки від однодумців. Просто, нікого страшнішого за носія ідеологічних штампів вам не зустріти у житті. Їх не можливо у чомусь переконати, бо маючі очі не почують, а маючі вуха – не побачать...

Пригадую свої часи радянської армії. Був 1989 рік. Тоді всі все масово читали. «Огоньок», «Юность», «Іностранная література», «Жовтень», «Прапор», «Літературна Україна» і т.д. Працівниця штабу дивізії, яку радянська доля у її 50 занесла на Закарпаття, кожної вільної хвилі брала у мене свіжі журнали. Про Жданова «подвиги» вона читала мені вголос, вставляючи свої короткі ремарки «сволочі», «какіє падонкі!», показувала фото і документи в журналі  і навіть розплакалась… А тоді вирекла: «Нє вєрю!» і повернула мені журнали.  І портрети Лєніна та  Дзержинського і далі висіли почесно за нею на стіні між вазонами квітів…

Бути совком у наші юнацькі роки було гірше, ніж прокаженим. Ми демонстрували спротив усім,  чим могли: «заборонені» джинси, футболки і кросівки, не ті зачіски, пожмаканий піонерський «галстук» у кишені, у десяте перезаписані Pink Floyd, AC/DC, Deep Purple, перша платівка U2, плакати Smokie, Jesus Christ-Superstar, розмальовані вусами і ріжками портрети Політбюро на стінах школи, жувачки з-за бугра, анекдоти про тупого Брежнєва. Наївно, але ми бунтували проти системи. Що сталося з тими після нас, кого і далі  неосовкова  система нагинає у незручну порно-позу і вони цей совок не лише плекають, але й агресивно захищають від критики та нападок?

Я можу зрозуміти агресивну солідарність Путін-югенд з усяких «наших», «проривів» та інших фашистських неоімперських рухів, тіпа «євразійскаго саюза». Це агресія ще вчора сильного, до всіх, хто сумнівається у його силі сьогодні. Совок – це їх система самозахисту від всіх. Це їх біта і кастет.  Але принижені до рівня сердючківського хахла із салом в зубах, безправні  остарбайтери  у себе вдома добровільно пожирають  совковий секунд-хенд. Добровільно…

Чому хтось  все ще лякає східняків бандерівцями Львова чи Франківська? Ви коли були там востаннє? Там, де усі партери центру міст заполонила російська Євросєть з мобілками, а нерухомість наввипередки викуповують москвичі та «нові донецькі», де  з кожної маршрутки чи кав’ярні валить московська попса? Тут  молодняк «нєхіло» опанував «фєню». А в Карпати заїзджали? Ви чули яку музику валять гуцули в колибах-ресторанах? Ви чули, як базарить гірська западенська молодь, жмакаючи SMS-ки на мобілках? Подивіться на гастрольні афіші Бандерштату і ви переконаєтесь, що тут «москалів» люблять аж до переповнених залів і не менше за столицю «родіни»…

У центрі Києва стоїть молодьож з прапорами і «сємєчками» і підспівує «за намі расія, масква і арбат». Вони цілуються і спльовують лушпайки. Вони вже приготували на літо футболки СРСР і радо помчать в чьорном бумєрє на Крим і там, в пластмасових кабаках під шансон для брата-2 із солнєчного Подмосков’я та старих пєсєн о главном або  інших звєрєй  та решти блєстящіх атдахнут. І я чомусь вірю, що Євроньюс вони дивитись не будуть, а от пригоди Путіна в Казахстані  передивляться на РТР в барі  і потім добре відтягнуться.

Бо вони – молоді. Бо вони  - майбутнє твоє, Україно! Україно?..